У селі Галиця Сокирянського району розташовується чинний Свято-Миколаївський чоловічий монастир, який має цікаву історію.
Він розміщений у верхній частині крутого Дністрового схилу на висоті приблизно 120 метрів над рівнем Дністровського водосховища.
У скелях монастиря є не лише келії монахів, а й скельні могильники. Археологи запевняють, що на скелях є ієрогліфи, які свідчать про існування тут древніх язичників. За дослідженнями деяких істориків, приблизно за тисячоліття до нашої ери тут тимчасово існував язичницький жертовник.
А перший православний скит – відокремлене поселення для ченців – тут утворився приблизно у восьмому столітті нашої ери. У XVIII столітті монастир зруйнували турки, пізніше він зазнав руйнувань через природні катаклізми та під час Другої світової війни. Але після усіх руйнувань монастир щоразу відроджувався.
Обживаючи нову обитель, ченці піддавали гроти архітектурній обробці та доповнювали печерний комплекс штучними скельними приміщеннями. Тепер тут налічується понад 20 природних, штучних і змішаних за походженням скельних порожнин.