Гурняк Віктор Петрович – журналіст, фотокореспондент, член Національної скаутської організації України «Пласт», боєць 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар».
Народився 8 червня 1987 року в селі Городниця Гусятинського району Тернопільської області. Закінчив загальноосвітню школу №27 міста Тернопіль, а у 2006 році – Технічний коледж Тернопільського державного технічного університету імені Івана Пулюя (нині – Технічний коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя) за спеціальністю «Обслуговування комп’ютерних систем і мереж».
У 14 років вступив до Національної скаутської організації України «Пласт». Належав до гуртка «Сірі вовки», що входив до куреня числа 29 імені Юрія Старосольського. У 2004 році став одним із співзасновників та першим курінним куреня числа 77 імені Івана Гавдиди. Згодом став членом 15 куреня УСП «Орден Залізної Остроги» імені Святослава Завойовника.
Виховував юнацький гурток «Орли». Був заступником із виховної роботи станичного та окружного пластового проводу. Керував інформаційною ділянкою в Тернопільському Пласті. Організатор багатьох акцій та комендант крайового (всеукраїнського) табору «Легіон-11».
Працював в щоденній газеті «20 хвилин» та був редактором пластового часопису «Цвіт України».Очолював в Тернополі Молодіжну громадську організацію «Фундація регіональних ініціатив» та був прес-секретарем партії «ПОРА» в Тернопільській області. Працював фотокореспондентом інформаційного агентства «УНІАН», фотографував для міжнародної інформаційної агенції REUTERS. Спільно з друзями заснував фотоагенцію LUFA. У 2014 році приєднався до команди інтернет-проекту INSIDER.
Взимку 2013-2014 років перебував на Майдані Незалежності у Києві, де був активним учасником Революції гідності. А в березні 2014 року як фотокореспондент Віктор Гурняк вирушив до Сімферополя, де надавав допомогу українським військовим, які були заблоковані у своїх частинах.
З початком антитерористичної операції на сході України неодноразово вирушав у зону бойових дій як фотокореспондент та волонтер. У липні 2014 року Віктор Гурняк став співзасновником військово-патріотичної організації «Український легіон».
Влітку 2014 року добровільно вступив до 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» (нині – 24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар» Сухопутних військ Збройних сил України; військова частина В0624). З вересня 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України.
19 жовтня 2014 року загинув під час мінометного обстрілу при спробі вивезти з поля бою поранених товаришів, в районі 32-го блок-посту поблизу села Сміле Слов’яносербського району Луганської області.
22 жовтня 2014 року похований на полі Почесних поховань Личаківського кладовища міста Львів.
У місті Тернопіль 3 червня 2015 року на фасаді будівлі Технічного коледжу Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (вулиця Леся Курбаса, 13) та 13 жовтня 2015 року на фасаді будівлі загальноосвітньої школи №27 (вулиця Пантелеймона Куліша, 7), де навчався Віктор Гурняк, йому відкриті меморіальні дошки. 19 серпня 2016 року рішенням Тернопільської міської ради Тернопільській загальноосвітній школі № 27 присвоєно ім’я Віктора Гурняка.
Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (31.10.2014; посмертно), Пластовим Залізним Хрестом (посмертно), Пластовим Бронзовим хрестом за геройський чин (18.04.2015; посмертно), відзнакою «Народний Герой України» (23.06.2015; посмертно), Почесний громадянин міста Тернополя (18.08.2015; посмертно).
10 грудня 2014 року десятки світлин талановитого фотографа з лінії фронту, звільнених від окупантів міст сходу України під назвою «Донбас: війна та мир» було розміщено для огляду в приміщенні Європарламенту. Виставки робіт Віктора Гурняка проходять в Естонії, Польщі, Німеччині та багатьох містах України.
Література
Бурлаку Н. Віктор Гурняк живий. Він – у спогадах, пам’ятаємо [Текст] : [п’ять років з дня загибелі Віктора Гурняка] / Н. Бурлаку // RIA +. – 2019. – 23 жовт.(№ 42). – С. 9.
Високе звання Героя України [Текст] : [Віктор Гурняк] // Свобода. – 2021. – № 1 верес.(№ 64). – С. 6.
Віктор Гурняк («Гарт») // Вовк І. На щиті : Спогади родин загиблих воїнів : [ у 3 т.]. [Т.3] : Дебальцеве / І. Вовк. – Харків : Фоліо, 2020. – С. 127-141.
Деркач З. Стела і фотовиставка на честь Віктора Гурняка [Текст] / З. Деркач // Свобода. – 2019. – 23 жовт. – С. 4.
«Людина живе доти, доки її пам’ятають…» [Текст] : [у «Сквері Волонтерів пам’яті Віктора Гурняка» встановили пам’ятну стелу] // Нова Тернопільська газета. – 2019. – 23-29 жовт. – С. 3.
Олійник Д. Віктор житиме, поки пам’ятатимуть [Текст] / Д. Олійник // RIA+. – 2015. – 14 жовт. – С. 11.
Погасили поштову марку, присвячену пам’яті Віктора Гурняка [Текст] // Свобода. − 2022. − 29 черв. − С. 3.
У серці Бог, Україна, Свобода [Текст] // Крем’янчанка Н. Рабів до раю не пускають: нариси, оповідання / Н. Крем`янчанка. – Тернопіль : Терно-граф, 2015. – С. 39-46.
Шкула А. Україна втратила людину… [Текст] : [загинув тернополянин-айдарівець, герой АТО Віктор Гурняк] / А. Шкула // RIA +. – 2014. – 22 жовт. – С. 5.
Шот М. Біль серця, який не загоїться [Текст] // Шот М. Життємір / М. Шот. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2021. – С. 33-35.
Шот М. Сквер, що нагадує про Віктора Гурняка [Текст] / М. Шот // Вільне життя. – 2019. – 25 жовт. – С. 5.