Іван Верхратський – український природознавець, філолог, поет, перекладач.
Народився 26 квітня 1846 р. в родині священика у с. Більче-Золоте, нині – Борщівського району. Майже все навчання пов’язане зі Львовом – школа, гімназія, філософський факультет університету, який закінчив у 1868 р. 1874 р. завершив студії на природничих курсах у Кракові. Ще в гімназії захоплювався природознавством, збирав колекції комах, гербарії, писав наукові замітки. Після закінчення університету вчителював у різних школах, гімназіях Дрогобича (там його учнем був І. Франко), Станиславова (тепер – Івано-Франківськ), Львова. Протягом усього життя працював над поліпшенням стану української мови у науці й освіті.
Діяльність у напрямку формування української природничо-наукової термінології І. Верхратський розпочав ще 17-річним, надрукувавши у львівському тижневику свої матеріали до зоологічного словника. Незабаром видав ряд книг, брошур, де було зібрано кілька тисяч народних назв рослин, звірів, птахів, риб, плазунів, молюсків, комах та ін. У 1864 р. вийшла друком перша частина однієї з найвідоміших його праць – “Початки до уложення номенклатури й термінології природописної народної”.
Діяльність у напрямку формування української природничо-наукової термінології І. Верхратський розпочав ще 17-річним, надрукувавши у львівському тижневику свої матеріали до зоологічного словника. Незабаром видав ряд книг, брошур, де було зібрано кілька тисяч народних назв рослин, звірів, птахів, риб, плазунів, молюсків, комах та ін. У 1864 р. вийшла друком перша частина однієї з найвідоміших його праць – “Початки до уложення номенклатури й термінології природописної народної”.
Йому належать також праці з лексикології (“Знадоби до словаря южноруського”, 1877) й правопису. Наукову цінність зберігають його дослідження з діалектології – про буковинський, лемківський та інші говори: “Говір заміщанців” (1894), “Знадоби до пізнання угорско-руских говорів” (1899 – 1900), “Про говір долівський” (1900), “Про говір галицьких лемків” (1902), “Говір батюків” (1912) та ін.
Іван Верхатський – автор статей про літературну українську мову (“Замітки про взаємини руського язика і народної літератури”, 1880, та ін. ). У 1880 р. видавав літературно-науковий журнал “Денница”.
Особливо важливий ще один аспект діяльності вченого – формування термінології на живому народному грунті української наукової мови. 1909 р. вчений видав також тлумачний словник з мінералогічної термінології.
Іван Верхратський – автор багатьох власних і перекладач іншомовних підручників про природу. Він заклав основи української наукової термінології з природознавства. Чималими були заслуги І. Верхратського як ентомолога. Основні його праці цього напрямку — “Подільські метелики”, “Великі метелики зі Станіслава і околиці”, “Додаток до фауни метеликів”, “Мотилі, шкідники господарства”.
Він пробував сили також на літературному полі. Вийшли друком “Стрижок. Збірник поезій сатиричних, епіграмів…” (1864), “Калина. Збірник стихотворов” (1875), “Байки, приказки і повістки” (1875), “Тріолети” (1878). Він рецензував твори Ю. Федьковича, “Німецько-руський словар” О. Партицького, перекладав твори польських письменників, зокрема Ю. Словацького.
Значних зусиль доклав І. Верхратський для організації української науки. Він був одним із перших членів Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. А 1889 р. вченого обрано дійсним членом НТШ і першим головою математично-приридничо-лікарської секції та редактором її “Збірника”.
Помер Іван Верхратський 29 листопада 1919 р. у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі. Його ім’ям названа вулиця, на якій він жив.
ЛІТЕРАТУРА:
Бандурка І. Був учителем Івана Франка [Текст] : [до 175-річчя від дня народження Івана Верхратського] / І. Бандурка // Свобода. − 2021. − 21 квіт. − С. 5.
Гайванюк Н. Іван Верхратський у “листуванні українських славістів з Францем Міклошичем [Текст] / Н. Гайванюк // Тернопілля’96: регіон. річник. – Тернопіль, 1996. – С. 394–396.
Верхратський Іван – український природознавець, діалектолог, поет, перекладач [Текст] // Ткачов С. 250 імен на карті Тернопілля: Польсько-українські культурні взаємини: краєзнавчо-бібліогр. покажчик / С. Ткачов, В. Ханас. – Тернопіль, 1996. – С. 14.
Верхратський Іван (1846 – 1919) – український природознавець, діалектолог, поет, перекладач [Текст] // Бармак М. Наш край – Тернопільщина: (На допомогу вчителю історії та учням) / М. Бармак, О. Бармак – Тернопіль, 1998. – С. 150 – 151.
Іван Верхратський (26. 04. 1846-29. 11. 1919) – філолог, письменник, природознавець [Текст] // Дивослово. – 2003. – № 12. – С. 51−57.
Зозуляк Є. Подвижник з Більче-Золотого [Текст] / Є. Зозуляк // Вільне життя. – 1996. – 14 трав.
Кобів Ю. Й. Творці українського природознавства Іван Верхратський та Микола Мельник [Текст] / Ю. Й. Кобів // Аксіоми для нащадків. –Київ, 1991. – С. 220–235.
Панцьо С. Іван Верхратський: “Я русин єсмъ” [Текст] / С. Панцьо, Н. Парасин // Тернопілля’96: регіон. річник. – Тернопіль, 1996. – С. 95–100.
160 років від дня народження Івана Верхратського (26. 04. 1846-29. 11. 1919) – природознавця, педагога, мовознавця, письменника [Текст] // Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2006 рік: бібліогр. покажч. – Тернопіль, 2005. – С. 44−45.
Черемшинська Р. Неперевершений природознавець, педагог, мовознавець, письменник [Текст] : [до 175-річчя від дня народження Івана Верхратського] / Р. Черемшинська // Вільне життя. − 2021. − 7 трав. − С. 2.
***
Верхратський Іван (26. 04. 1846-29. 11. 1919) // Панчук І. Тернопільщина в іменах: Довід. – Т., 2006. – С. 32.
Верхратський Іван (1846 – 1919), природознавець, педагог і філолог [Текст] // Енциклопедія українознавства: словникова частина / за ред.В.Кубійовича. – Львів, 1993. – Т. І. – С. 234.