Олександр Капінос (псевдо «Кремінь») народився 10 березня 1984 року в селі Дунаїв Кременецького району Тернопільської області. У 2001 році закінчив із золотою медаллю Дунаївську ЗОШ І-ІІІ ступенів. Закінчив Львівський лісотехнічний університет із відзнакою. Як один із кращих випускників був на стажуванні у Польщі, потім два роки за контрактом працював на Вінницькому деревообробному комбінаті.
У 27 років Сашко почав опановувати гру на бандурі, планував власноруч виготовити цей інструмент і кобзарювати по селах. Цікавився філософією, історією та культурою України, записував старовинні українські пісні та народні звичаї. Олександр Капінос мав непересічний талант організатора, вмів запалити цікавими ідеями навколо себе. І в Вінниці, і в рідному Дунаєві, і в навколишніх селах – Савчинцях та Куликові – організовував Шевченківські дні, фестивалі народної пісні, вечорниці, різноманітні свята.
Очолював громадську організацію «Патріот Волині». У 2008–2009 роках, під час проживання у Вінниці, був керівником громадської організації патріотичного спрямування «Сколоти».
Щороку приїздив до Києва на Покрову та брав участь у маршах УПА. Організатор багатьох вечорниць та культурно-мистецьких заходів для молоді, які мали на меті відродження традицій наших предків. Ініціював зведення памʼятника Шевченку в рідному селі. Організував спортивний клуб і власним коштом та силами облаштовував його. Власноруч спорудив у селі Куликів пам’ятник «Борцям за незалежність України». Із тих книжок, на яких виховувався, він обрав для напису на ньому такі слова: «Коли я впаду, мою кров випʼє рідна земля, щоб виростити з неї траву для коня того, хто стане на моє місце…»
На початку 2012 року відстояв права громади і не дозволив побудувати в рідному Дунаєві завод, який би зруйнував екологію Кременецьких гір. Займався фермерством та відродженням рідного села. З 4 липня брав участь у акції на захист української мови, що відбувалася у Києві біля Українського Дому. Був одним із тих, хто оголосив голодування на знак протесту проти прийняття мовного закону Ківалова-Колісніченка та протримався найдовше.
Був активним учасником Євромайдану, служив у сотні «Волинська Січ». За незламний дух мав псевдонім «Кремінь».
Сашко Кремінь боровся за правду та любив Україну. Він брав участь у Помаранчевій революції. Волонтер літніх таборів для дітей-сиріт України. По завершенні протестів планував одружитися.
Ввечері 18 лютого 2014 року між отримав поранення голови від вибуху гранати під час атаки силовиків біля барикади поблизу Будинку профспілок.
Після надзвичайно важкої та тривалої операції прийшов до тями, але травма була надто складною. Вранці 19 лютого серце Героя зупинилося. Поховали його у рідному селі.
Через півроку в Дунаєві виріс величний пам’ятник героєві Небесної сотні, його ім’ям назвали місцеву школу. Відкрита меморіальна дошка в честь О. Капіноса і в сусідньому Куликові.
Олександрові Капіносу посмертно присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Медаль «За жертовність і любов до України».
Гордість для батьків, герой для земляків і відважний бойовий товариш для побратимів – саме таким назавжди запам’ятають Сашка Капіноса з села Дунаїв.
Література
Ватаманюк Л. Михайло Головко відкрив пам’ятник Сашкові Капіносу [Текст]: [пам’ятник герою Небесної сотні постав у с. Дунаїв Кременецького р-ну] / Л. Ватаманюк // Свобода. – 2014. – 27 серп. – С. 4.
Герой України [Текст] : [Олександр Капінос] // Небесна сотня: історія нескорених : жива історія героїв / ред. Г. Слюзар, М. Николин, М. Коломієць [та ін.]. – Нововолинськ : Формат, 2015. – С. 74-92.
День за днем – у скарбницю духовності [Текст] : [на фасаді Дунаївської ЗОШ відкрито меморіальну дошку на честь Героя Майдану О. Капіноса] / підгот. Є. Безкоровайний [та ін.] // Літературний Тернопіль. – 2015. – № 1. – С. 150-151.
Дець Г. «Кремінь» Кременеччини [Текст] : Герой України Олександр Капінос / Г. Дець // Свобода. – 2015. – 13 лют. – С. 1.
Непохитний «Кремінь» [Текст] // Крем’янчанка Н. Рабів до раю не пускають: нариси, оповідання / Н. Крем`янчанка. – Тернопіль : Терно-граф, 2015. – С. 7-13.
Олександр Капінос [Текст] // Небесна сотня / К. Богданович, Х. Бондарева, Ю. Бухтоярова [та ін.]. – Харків : Фоліо, 2014. – С. 84-85.
Небесна сотня: історія нескорених [Текст] : жива історія героїв / ред. Г. Слюзар, М. Николин, М. Коломієць [та ін.]. – Нововолинськ : Формат, 2015. – С.
Перун В. «У шибку пташинкою вдарюсь твою…» [Текст] : [про Героїв Майдану з Тернополя, котрі загинули] / В. Перун // Вільне життя. – 2014. – 26 лют. – С. 2.
Савків Т. Батьківщина або територія… Кожен сам обирає шлях [Текст] : [герої Небесної сотні: У. Голоднюк, Т. Слободян, Н. Войтович, О. Капінос, І. Костенко] / Т. Савків // Наш день. – 2016. – 17-23 лют. – С. 7.
Томчишин Ю. А сотню вже зустріли небеса… [Текст] : [про Героїв Євромайдану з Тернопільщини] / Ю. Томчишин // Наш день. – 2014. – 26 лют.-4 бер. – С. 4-5.
Шот М. З прапором, щитом і бандурою постав майданівець у бронзі [Текст] // Шот М. Життємір / М. Шот. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2021. – С. 25-27.