Чи завжди відправник електронної пошти є тією особою, якою здається?
Згідно з висновком організації Frontline Defenders: «Досить легко підробити адресу електронної пошти. Підробка – це фальсифікація імені й адреси електронної пошти відправника, щоб зробити вигляд, нібито це випадкова адреса або ж той, кого ви знаєте».
Коли ви використовуєте оглядач і спілкуєтесь в Інтернеті:
Вираз «цифрові сліди» відносять до тієї інформації, яка залишається самим користувачем при роботі в мережі і по якій можна не тільки його ідентифікувати, але і «прив’язати» до певних дій, подій, відновити певні фрагменти біографії. При цьому слід враховувати, що найважливіша інформація, потрапивши в Інтернет, залишається там практично назавжди, і як показує практика, розраховувати на її легке видалення або зміну не доводиться.
Що ви повинні робити, якщо отримуєте багато небажаної пошти?
Так само, як у вашій звичайній поштовій скриньці часто з’являються рекламні оголошення, листівки та каталоги, яких ви не замовляли, ви можете знайти небажану пошту (яку часто називають спамом) у своїй папці «Вхідні». Спам може містити рекламу, шахрайські схеми, порнографію або ділові пропозиції. Фільтр небажаної пошти в Microsoft Office Outlook перевіряє вхідні повідомлення та автоматично переміщає ті з них, які вважає спамом, до папки Небажана пошта.
Як розповсюджуються комп’ютерні віруси?
В даний час глобальна мережа Internet є основним джерелом вірусів. Велике число заражень вірусами відбувається при обміні листами по електронній пошті. При отриманні повідомлення у форматі HTML поштовий клієнт показує його вміст в своєму вікні. Якщо повідомлення містить шкідливі активні компоненти, вони відразу ж запускаються і виконують закладені в них функції. Найчастіше таким способом поширюються троянські програми і черви.
Що таке «мережевий етикет»?
Розширення сфер спілкування за рахунок розвитку віртуальної комунікації спричинило вироблення особливих правил поведінки і в Інтернеті, які називають новим словом нетикет, або мережевий етикет (від англ. net ‘мережа’ та етикет). Слово насправді з’явилося у 80-х рр. ХХ ст. Як і будь-який різновид етикету, нетикет має свої особливості: диференціюють адміністративні, технічні (зокрема оформлення) та психоемоційні, моральні правила поведінки. Вони мало чим відрізняються від усталених норм невіртуального спілкування: чемність, ввічливість, дотримання правил, сформованих у певній мережевій групі.
Що робить брандмауер?
Брандмауер (Firewall) – це захисна стіна, що стоїть між мережним адаптером та операційною системою. Він може запобігти переважній більшості атак, пропускаючи тільки ті пакети, які адміністратор визнав допустимими. За допомогою брандмауера можна робити дві речі. По-перше, фільтрувати пакети по заданих критеріях і, по-друге, вести облік, зберігаючи статистичну інформацію про використання системи, стежачи за тим, які об'єми інформації і звідки надходять.
Ви отримуєте ланцюговий лист у вашій скриньці електронної пошти. У цьому повідомленні йдеться, що ви повинні відправити його своїм друзям. Ви повинні:
Ланцюговий лист - це повідомлення із закликом поширити його серед друзів: переслати поштою, на форумах, у соцмережах і месенджерах. Такі листи розраховані на особливо довірливих і чутливих людей. Первинні розповсюджувачі надсилають текст своїм знайомим, ті пересилають його далі й далі. На жаль, разом з такими листами можуть приходити віруси, фішингові програми та інші небезпечні бонуси. Як реагувати? Не переходити за посиланнями й не завантажувати файлів з підозрілого листа. Якщо цінуєш безпеку персональних даних, звісно. І оновити антивірус. Так, про всяк випадок.
Хто несе відповідальність за матеріал, який публікується в Інтернеті?
Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту. Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайту – вільним, належним відповідачем є власник веб-сайту, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
Що робити з важливими файлами для їх безпечного зберігання?
Наріжним каменем будь-якої серйозної системи безпеки даних залишається створення резервних копій. Найкраще дублювати цінну інформацію на зовнішні носії, наприклад на зовнішній жорсткий диск, «флешку» або навіть CD. Звертаємо увагу, що при можливості таких копій повинно бути декілька.
Ви хочете опублікувати фотографію свого друга, зроблену вами, на своїй домашній сторінці, або відправити її до фото-галереї в Інтернеті. Що ви маєте робити?
Згідно з нормами ЦКУ, фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Також і фотографія може бути публічно показана, відтворена, поширена тільки за згодою цієї особи.