(1930-2023)
Життєвий шлях Юліана Кройтора був сповнений добрими справами, які назавжди залишаться у пам’яті нащадків. Юліан Георгійович Кройтор − український культурно-освітній діяч. Заслужений працівник культури УРСР (1967). Член СТДУ (1972). Почесний громадянин міста Тернополя (2020).
Народився 12 січня 1930, в Чернівцях у сім’ї робітника. Після закінчення початкової школи вступив до румунського ліцею. Закінчив Теребовлянський технікум підготовки культурно-освітніх працівників (1950). Працював в районному відділі культури в Мельниці-Подільській. У 1960 році Юліана Георгійовича призначають директором Тернопільського міського Будинку культури та ансамблю танцю «Надзбручанка» при Тернопільській обласній філармонії, з 1961 року − директор обласного Будинку народної творчості. Далі було заочне навчання у Ленінградській вищій профспілковій школі. Паралельно Юліан Кройтор був організатором та режисером перших на Тернопільщині свят пісні, музики і танцю, творчих звітів, масових культурно-мистецьких заходів.
У 1980 році Юліну Кройтору доручили створити обласний театру ляльок (нині театр актора і ляльки). Трупу театру склали випускники Харківського інституту мистецтв, Дніпропетровського та Горьківського театральних училищ.1 листопада 1980 року в палаці культури «Березіль» виставою «Сембо» за п’єсою Ю. Єлисєєва відкрився перший театральний сезон театру. А майже через п’ять років, у лютому 1986 року, театр отримав стаціонарне приміщення, де були створені всі необхідні умови і для глядачів, і для робітників театру : спеціально оснащена сцена, затишна зала на 250 місць, акторські кімнати, підсобні приміщення, велике фойє, репетиційна зала. У 1998 році Є. Ю. Кройтор обійняв посаду режисера обласної філармонію, а з 2004 року працював помічником режисера у театрі актора і ляльки.
Також Юліан Кройтор був співорганізатором та режисером перших на Тернопільщині свят пісні, музики й танцю, творчих звітів, масових культурно-мистецьких заходів. Свою діяльність описав у книзі спогадів «Півстоліття у культурі Тернопільській» (2002).
Він горів і запалював інших енергією на всіх етапах свого, багатого на події та звершення творчого життя. За участі Юліана Георгійовича багато подій культурного життя краю відбулося вперше. Серед них − перше свято народної творчості на Тернопільщині, проведене у Мельнице-Подільській у 1951 р. У 1968 році в Тернополі вперше провели марш-парад духових оркестрів області, який став традиційним. Досвід тернополян поширився по усій Україні. Того ж року вперше в Тернополі відбувся фестиваль дитячих і юнацьких колективів «Тернопільська музична весна».
Помер Юліан Кройтор 15 січня 2023, похований у Тернополі.
Література
Кройтор Ю. Понад півстоліття у культурі Тернопілля [Текст] / Ю. Кройтор. − Тернопіль : Тернограф, 2008. − 127 с.
Кройтор Ю. Півстоліття у культурі тернопільській [Текст] / Ю. Кройтор. − Тернопіль : Економічна думка, 2002. − 68 с.
Кройтор Ю. Біля колиски «Надзбручанки» [Текст] : [ювілей ансамблю танцю обл. філармонії] / Ю. Кройтор // Вільне життя. − 2011. − 2 груд. − С. 3.
Гулько Я. Презентація унікальних видань [Текст] / Я. Гулько // Тернопіль вечірній. − 2008. – 16-22 лип. − С. 15.
Ліберний О. Патріарх культури Тернопілля [Текст] / О. Ліберний // Свобода. − 2008.− 4 лип. − С. 6.
Мадзій І. Скарб людської мудрості [Текст] / І. Мадзій // Вільне життя. − 2014. − 7 листоп. − С. 2.
Мичко С. Юліан Кройтор видав унікальну книгу [Текст] / С. Мичко // Місто. − 2008. − 25 черв. − С. 6.
Моліцька Г. Життя, що стало книгою [Текст] / Г. Моліцька // Вільне життя. − 2014. − 7 лют. − С. 5.
Моліцька Г. Яскравий слід Василя Зуляка [Текст] : [кн. про музиканта, майстра нар. інструментів В. Зуляка, яку написав Ю. Кройтор] / Г. Моліцька // Вільне життя. − 2014. − 7 берез. − С. 6.
Семеняк В. Юліану Кройтору − 90! [Текст] / В. Семеняк // Свобода. − 2020. − 15 січ. − С. 3.
Фроленков В. Кройтор Юліан Георгійович [Текст] / В. Фроленков, Л. Щербак // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. − Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. − Т. 2 : К − О. − С. 246-247.
Юліану Кройтору – 80 [Текст] // Вільне життя. − 2010. − 13 січ. — С. 12.