Український етнограф, фольклорист, публіцист, культурно-громадський діяч, педагог Михайло Ломацький народився, згідно із записами у метричній книзі, 22 листопада, а не 23 листопада, як вказано у переважній більшості друкованих джерел, 1886 р. в с. Суходіл (нині – Гусятинського району).
Початкову освіту здобув у рідному селі. В учительських семінаріях навчався у Тернополі та Заліщиках (закінчив 1906 р. ). Вчителював у селах Снятинського повіту на Станиславівщині, де ближче познайомився з Василем Стефаником, з 1913 р. – на Гуцульщині, зокрема в гірському селі Голови під Чорногорою (Косівського повіту).
За 30 років педагогічної роботи він працював у 17 селах. Польський уряд тричі заарештовував його, зокрема 1920 р. він сидів у коломийській в’язниці разом із гуцульськими повстанцями. З 1923 р. знову вчителював – за Ряшевом, на Богородчанщині, Добромирківщині та Городенківщині. У 1939 р. М. Ломацького ув’язнили у львівській тюрмі.
Наприкінці Другої світової війни він емігрував до Австрії (м. Відень), перебував у переселенчих таборах, де займався пропагандистською роботою, виголосивши, зокрема, близько 1700 доповідей, понад 165 з них видав циклостильовим способом: вишколював молодь, доклав багато зусиль для організації Спілки Української Молоді. Під кінець війни виїхав до Західної Німеччини, прожив тут до 1968 р. Діяльний у товаристві “Гуцульщина”, автор книг з історії гуцульського краю: “На чисті води” (Мюнхен, 1955), “Верховино, світку ти наш” (Мюнхен, ч. 1 – 1956; ч. 2 – 1960).
Автор спогадів про рідне село Суходіл, а також про Гусятин у книзі “Чортківська округа” (1974). М. Ломацький заповів 10 тисяч німецьких марок Українській Вільній Академій Наук у США на видання одного з томів українських народних пісень.
Помер М. Ломацький 24 жовтня 1968 р. в будинку для перестарілих у горах Шварцвальду (Німеччина), похований на українському цвинтарі Мюнхена.
ЛІТЕРАТУРА:
“Країна чарів і краси” Михайла Ломацького [Текст] // Погребенник Ф. З. Україною в серці / Ф. Погребенник. – Київ, 1995. – С. 17–20.
Качкан В. Михайло Ломацький – дослідник Гуцульщини [Текст] / В. Качкан // Тернопіль. – 1992. – № 3–4. – С. 40–42.
Майданюк М. У Суходолі освятили меморіальну дошку знаменитому землякові [Текст] : [Михайло Ломацький] / М. Майданюк // Вільне життя. − 2018. − 28 листоп. − С. 11.
Масляник О. Син Поділля з душею гуцула [Текст] : [уродженець Тернопільщини Михайло Ломацький] / О. Масляник // Дзвін. − 2018. − № 6. − С. 107-110.
Мельничук Б. Михайло Ломацький [Текст] / Б. Мельничук // Тернопіль: Тернопільщина літературна. – Тернопіль, 1991. – Вип. 2. Ч. 1. – С. 27.
Мельничук Б. Повернення Михайла Ломацького [Текст] : [укр. письмен., публіцист] / Б. Мельничук // Вільне життя. – 2014. – 24 жовт. – С. 6.
Народознавчі розвідки Михайла Ломацького [Текст] // Качкан В. А. Українське народознавство в іменах: у 2-х ч. – Київ, 1994. – Ч. 1. – С. 302–310.
* * *
Ломацький Михайло – етнограф, фольклорист, публіцист, культурно-громадський діяч, педагог [Текст] // “Журавлина” книга: тернопільська українська західна діаспора: словник імен / авт.-уклад. Б. Мельничук., Х. Мельничук, Н. Савінська. – Тернопіль, 2001. – Ч. 2. – С. 206–208.