Віталій Зіновійович Лотоцький – український військовик, старший сержант роти матеріального забезпечення 128-ї гірсько-піхотної бригади (Мукачеве).
Народився у 28 липня 1979 року у м. Тернополі. У 1986-1994 роках навчався в Тернопільській загальноосвітній школі № 22, перейшов у Тернопільську загальноосвітню школу № 19, яку й закінчив у 1997 році.
19 листопаді 1997 року був призваний на строкову військову службу до лав Збройних Сил України. З 19 листопада 1997 року по 20 травня 1998 року проходив службу на посаді курсанта Військово-повітряних сил Збройних Сил України (військова частина А3679, село Пултівці Вінницького району Вінницької області). З 20 травня 1998 року по 7 травня 1999 року – моторист 204-ї навчально-авіаційної бази Військово-повітряних сил Збройних Сил України (військова частина А4106, місто Охтирка Сумської області). 7 травня 1999 року був звільнений у запас.
У 2000 році закінчив Тернопільський кооперативний технікум (нині – Тернопільський кооперативний торговельно-економічний коледж) за спеціальністю «Бармен».
У 2004-2006 роках проходив військову службу у 80-у окремому аеромобільному ордена Червоної Зірки полку Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А0284, місто Львів). У 2005 році брав участь у миротворчій місії в Республіці Ірак.
У липні 2014 року добровільно був призваний по частковій мобілізації до лав Збройних Сил України. Службу проходив у 128-ій окремій гвардійській гірсько-піхотній Туркестансько-Закарпатській двічі ордена Червоного Прапора бригаді Сухопутних військ Збройних Сил України (військова частина А1556, місто Мукачеве (з 2017 року – Мукачево) Закарпатської області).
З літа-осені 2014 року брав участь в антитерористичній операції на сході України. Позивний «Абрикос». Отримав поранення, після лікування повернувся в зону бойових дій.
17 лютого 2015 року у бою за опорний пункт «Балу» поблизу селища Міус Попаснянського району Луганської області старшому сержанту Лотоцькому відірвало ногу. Одразу була надана перша медична допомога, після чого його евакуювали до шпиталю. По дорозі, машина з пораненими потрапила під артилерійський обстріл. В наслідок обстрілу всі хто знаходився в машині загинули, в тому числі і старший сержант Лотоцький.
10 березня 2015 року похований на Микулинецькому кладовищі міста Тернопіль.
12 листопада 2015 року в місті Тернопіль на фасаді будівлі загальноосвітньої школи №22 (бульвар Симона Петлюри, 8), де навчався Віталій Лотоцький, йому відкрито меморіальну дошку.
Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (23.05.2015; посмертно). Почесний громадянин міста Тернополя (18.08.2015; посмертно).
У листопаді 1997 року призваний у ЗСУ (ВЧ А-3679, курсант, від 20 травня 1998 – у ВЧ А-4106, моторист), демобілізований у травні 1999 року. Присвоєно звання старший сержант.
У Віталія залишились мати, брат та донька.
Література
Кошіль І. «Йду воювати, щоб ніхто не знущався над тобою, мамо…» [Текст] : Віталій Лотоцький загинув під Дебальцевим / І. Кошіль // Нова Тернопільська газета. – 2015. – 11-17 берез. – С. 3.