Здавалося б, нічого не поєднує історію маленької дівчинки, яка страждає від жорстокості батька, з історіями дорослих людей, які опиняються в різних життєвих обставинах і вирішують свої питання так, як можуть.
І дійсно, що спільного в адвоката, який перетворився на безпросвітного п’яницю з оповідання «Сто баксів», або в дорослої жінки, яка лікується на водах в Угорщині й зустрічає там кохання всього свого життя з оповідання «Гаряча вода» або маленької Софійки, яка болісно переживає втрату своєї дорогої бабусі? Як героїня оповідання «Гріхи майбутнього», яка колись зрадила свою подругу, а зараз мусить відпрацювати свій борг перед нею, дотична до долі десятирічної дівчинки, яка відчайдушно бореться за життя й перемагає у двобої з дорослим чоловіком? Чому Янгол-Охоронець з оповідання «Ім’я твоє» так схожий на бабусю Софійки — героїні повісті «Далека блакитна далечінь»?
Може, не такі вони й безмовні, тихі та безтурботні, ці погідні небеса? І чи дійсно Бог любить тих, кому посилає труднощі й випробування?