Українець Славко Луцишин народився в Тернополі в мікрорайоні «Загребелля» на вулиці Болотній 19. Йому судилося наймолодшим вояком Першої світової війни, адже уже в сім років хлопчик попав до лав діючої австрійської армії. Там він перебував впродовж 1915-1918 років, пройшов італійський та російський фронт. Як так трапилось, що семирічний хлопчик потрапив у армію? Так сталося, що його батько теж воював, а згодом потрапив у полон, а мати евакуювали у військовий табір в Австрії. Тож безпритульним хлопчиком заопікувалися військові. В липні 1915 року під час боїв в районі села Озерна (нині Зборівського району Тернопільської області) він дістав поранення і потрапив до військово-польового шпиталю 3-ї австро-угорської армії. Дитину вилікували й залишили служити санітаром при тому ж таки шпиталі. Славко допомагав доглядати поранених і хворих вояків. Так семирічний український хлопчик став солдатом медичної служби, а отже, повноцінним учасником війни.
Восени 1915 року Мирослава відправили у складі 19-ї санітарної колони на Балканський фронт, де Австро-Угорщина воювала проти Сербії і Чорногорії. Після окупації цих країн у 1916 році хлопець опинився на Італійському фронті, у південному Тіролю. Там він і служив до самого кінця Першої світової. Після закінчення війни хлопець вивчав медицину. Під час Другої світової мешкав у Тернополі і, як припускає дослідниця Любомира Бойцун, міг бути у підпіллі ОУН. Загинув у 1943 році в центрі міста.
Протягом тривалого часу Мирослав Луцишин залишався забутою постаттю, аж поки його історією не зацікавилися тернопільські краєзнавці. Їхніми зусиллями та за сприяння небайдужих містян, 29 серпня 2015 року в тернопільському гідропарку «Топільче» відкрили пам’ятник. На ньому викарбувано: «Тернополянину Славку Луцишину – наймолодшому вояку Першої світової війни». Автором пам’ятника став Дмитро Пилип’як.
На пам’ятнику, який постав у Тернополі біля мосту через річку Серет, скульптор зобразив хлопчика в шинелі, а тілом – земна куля, довкола якої обертається символічне колесо історії. «Минуле не зникає у безвість, із плином часу знову нагадує про себе. Хоча нерідко жорстоко перетирає-перемелює людські долі. На вершечку земної кулі всілася галка. У Першу світову війну боролися двоголові орли – символи Російської та Австро-Угорської імперій, а я вирішив увести в композицію образ птаха, що прикрашав герб Галичини, – пояснив автор скульптури. – Адже Славко галичанин, подався на війну відстоювати свою землю, яка на той час перебувала під цісарською короною».
Література
Золотнюк А. Пам’ятник наймолодшому воякові [Текст] / А. Золотнюк // Вільне життя. – 2015. – 4 верес. – С. 1.
Шот М. Наймолодший вояк Першої світової [Текст] // Шот М. Життємір / М. Шот. – Тернопіль : Укрмедкнига, 2021. – С. 290-291.