Богдан Сарамага – диригент, композитор, скрипаль, педагог. Народився 1 квітня 1905 р. в незаможній міщанській родині у Тернополі. Від раннього дитинства полюбив скрипку. На сьомому році життя міг із пам’яті грати мелодії народних пісень. У вісім років вступив до музичної школи, де під проводом пані Реслер, абсольвентки Віденської консерваторії, вчився до початку Першої світової війни.
Війна й російська окупація перервали його навчання. У 1923 р. він вступив до театрального оркестру товариства “Руська бесіда” у Львові, згодом став його диригентом. Одночасно навчався у Львівській консерваторії.
Гру на скрипці вивчав у скрипаля проф. Цетнера, теорію музики – у професорів консерваторії Солтиса, Хибінського, Сьродека.
У 1939 – 41 рр. Б. Сарамага – музичний керівник Тернопільського драматичного театру ім. І. Франка. Під час німецької окупації – директор, капельмейстер і диригент хору театрального колективу в Тернополі. Поставив опери “Ріголетто” і “Травіата” Дж. Верді, “Тоска” Дж. Пуччіні, “Паяци” Р. Леонкавалло, “Кармен” Ж. Бізе, “Севільський цирульник” Дж. Россіні, оперети “Жайворонок”, “Циганське кохання” і “Царевич” Ф. Лаґера, “Циганський барон” Й. Штрауса, “Маріца” І. Кальмана та ін., кілька рев’ю, власні інсценізації.
У 1944 р. Богдан Сарамага емігрував до Німеччини. В 1947 – 50 рр. працював скрипалем оркестру та концертмейстером в театрі “Швебіше Ляндесбіне”, студіюючи одночасно гру на скрипці й композицію у німецьких майстрів.
Від 1950 р. Б. Сарамага жив у США (м. Детройт) і працював педагогом у середніх школах, потім в Українському музичному інституті. Від 1961 р. викладав в Українській вищій музичній школі й одночасно диригував мішаним хором у Детройті.
Богдан Сарамага відомий і як композитор. Він, зокрема, здійснив музичне оформлення до п’єс “Загибель ескадри” О. Корнійчука, “Украдене щастя” І. Франка, “Маруся Богуславка” М. Старицького, оперет “Сади цвітуть” та “Королева балю у Ворохті”, обробки десяти пісень УПА, релігійного мелосу. Він також автор близько 40 пісень для шкільного мішаного хору, багатьох солоспівів, чотирьох квартетів, двох кантат та інших творів.
Помер Б. Сарамага 12 квітня 1975 р. в Детройті.
ЛІТЕРАТУРА:
Богдан Сарамага – скрипаль і педагог [Текст] // Михальчишин Я. З музикою крізь життя / Я. Михальчишин. – Львів: Каменяр, 1992. – С. 122–124.
Бубній П. Довга дорога додому [Текст] : [про театрального діяча, композитора, диригента Б. Сарамагу] / П. Бубній // Тернопіль вечірній. – 2005. – 20-26 квіт. – С. 13.
Бубній П. Дорога яку обирає доля [Текст] / П. Бубній // Свобода. – 2005. – 23 квіт. – С. 6.
Гайда П. Богдан Сарамага [Текст] / П. Гайда // Шляхами Золотого Поділля. – Тернопільщина і Скалатщина: реґіон. іст.-мемуар. зб. – Нью-Йорк; Париж; Сідней; Торонто, 1983. – Т. 3. – С. 654–655.
95 років від дня народження Сарамаги Богдана (01. 04. 1905 – 12. 04. 1975) – диригента, режисера, педагога [Текст] // Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2000 рік: бібліогр. список. – Тернопіль, 1999. – С. 33 – 34.
Дуда І. Тернопільщина мистецька [Текст] / І. Дуда // Свобода. – 1993. – 16 лют. – С. 3.
Мельничук Б. Портрет Богдана Сарамаги на тлі театру [Текст] / Б. Мельничук // Тернопіль вечірній. – 1992. – 9 трав.
Михальчишин Я. Богдан Сарамага [Текст] / Я. Михальчишин // З музикою крізь життя. – Львів, 1992. – С. 122−124.
Янків В. Богдан Сарамага з вулиці Глибокої [Текст] / В. Янків // Вільне життя. – 2005. – 4 черв. – С. 5.
* * *
Мельничук Б. Сарамага Богдан Павлович (01.04.1905-12.04.1975) – музикант, композитор, диригент, театральний режисер, педагог [Текст] / Б. Мельничук, Б. Пиндус, Л. Щербак // ТЕС. – Тернопіль, 2008. – Т. 3. П-Я. – С. 229.
Сарамага Богдан – диригент, скрипаль [Текст] // Водяний Б. Короткий словник діячів української музичної культури / Б. Водяний, Т. Олексин, М. Ціж. – Тернопіль, 1992. – С. 39.
Сарамага Богдан (1905 – 1975), диригент [Текст] // Енциклопедія Українознавства / під ред. В. Кубійовича. – Львів, 1998. – Т. 7. – С. 27–10.
Сарамага Богдан (1905 – 1975) [Текст] // Література до знаменитих і пам’ятних дат Тернопільщини на 1995 рік. – Тернопіль, 1994. – С. 28–29.