(1939-2022)
Орест Савка –український актор, режисер, сценарист, громадський діяч, людина багатогранного таланту, надзвичайної енергії та сили духу. Народився Орест Савка 10 березня 1939 р. у с. Крогулець Гусятинського району Тернопільської області. Закінчив балетну студію в м. Чорногорка Хакаського АО Краясноярського краю. У 1963 р. закінчив театральну студію при Тернопільському обласному музично-драматичному театрі. Згодом у 1971 р. закінчив режисерське відділення Теребовлянського культурно-освітнього училища.
Свою режисерську кваліфікацію вдосконалював у Київському та Московському інститутах підвищення кваліфікації працівників культури, а також у відомих майстрів театру і кіно.
Обіймав посаду помічника голови Тернопільської ОДА, У 1997-1999 роках працював на посаді керівника управління культури Тернопільської ОДА, депутат Копичинецької міської та Гусятинської районної рад.
Орест Савка – член Народного Руху України з 1990 року, а з 1996 до 2000 року обраний членом Крайової ради Тернопільської організації НРУ. Член обласного проводу Конгресу української інтелігенції (1995); від 2001 р. полковник Українського козацтва, наказовий отаман, радник голови отамана Українського козацтва з питань культури і мистецтва. Член Національної спілки театральних діячів України (1998). Почесний член Всеукраїнського товариства «Просвіта» (1999).
Розпочинав кар’єру Орест Савка, як актор Тернопільського обласного драматичного театру ім. Т. Шевченка, а потім грав у власних постановках.
У 1965 р. перспективний актор Орест Савка, відмовившись від професійної кар’єри, переїхав із обласного центру до містечка Копичинці, щоби створити там повноцінний аматорський театр. Завдяки самовідданій багаторічній праці, Орест Савка зумів виплекати із самодіяльних артистів справжніх акторів. Понад сорок років Орест Савка був незмінним режисером Копичинецького народного драматичного театру ім. Б. Лепкого.
Одночасно зі формуванням народного театру Орест Савка створив танцювальний колектив, який отримував високу оцінку на оглядах, фестивалях, конкурсах за виконання таких танців як – «Український гопак».
Поряд із роботою в Копичинецькому народному драматичному театрі він створив цілком самостійний, відмінний за формою та напрямками роботи театр поезії «Слово». Орест Савка автор сценаріїв для театру поезії «Слово».
За ряд цікавих літературно-музичних композицій та моновистав у 1990 р. театру поезії «Слово» також присвоєно звання «народний». Цей колектив став лауреатом Першого всеукраїнського конкурсу ім. Т. Шевченка.
Завдяки тривалій творчо-пошуковій і науковій роботі, Орест Савка створив у 1991 р. Державний музей театрального мистецтва Тернопільщини. Саме Орест Савка є його засновником і фундатором, а його особистий архів та зібранні ним цінні матеріали стали вагомою часткою всієї фондової збірки музею.
Від квітня 2000-го – старший науковий співробітник Музею політичних в’язнів і репресованих у Тернополі.
У 2001 році створив театр-студію «Новий Світ» у м. Тернопіль з метою сприяння зростанню демократичної громадянської культури широких верств населення.
Окрім цього, допомагав розвиватися аматорським театрам Тернопільщини. Зокрема, був художнім керівником Тернопільського Народного драматичного театру-студії «Сузір’я».
Орест Савка був засновником, організатором і ведучим 1-го Всеукраїнського конкурсу оперного мистецтва ім. Клима Чічки-Андрієнка – українського оперного співака-емігранта, вихідця з Копичинців, автором Положення сценарію та головним режисером Всеукраїнського фестивалю козацької пісні «Байда» у 2001-2005 рр. у м. Тернополі, 1-го Всеукраїнського фестивалю стрілецької і повстанської пісні «Дзвони Лисоні» у м. Бережани.
Орест Іванович перекладав п’єси з російської та білоруської мов, а також є автором сценаріїв літературно-музичних вечорів, святкових концертів, які стали високопрофесійними, видовищними дійствами.
Одна за одною Орест Савка здійснював складні театральні постановки. Це й шедеври світової драматургії – серед них: «Гайдамаки» і «Невольник» за Т. Шевченком, «Мазепа − гетьман український», «Сотниківна» (обидві − за Б. Лепким, інсценізація Б. Мельничука), «Легенда тернового поля» Л. Крупи.
Постановки театру поезії: «Оголені русла» М. Савки, «Полум’я Волині» Г. Петрука-Попика, «Із забуття − в безсмертя» О. Савки.
За власними сценаріями Орест Савка постановив багато театралізованих дійств, серед яких: «Зборів − місто козацької слави», «Берег Білий − слава вічна», «Ой там, на горі Січ іде».
Окрім режисерських постановок, уваги заслуговують акторські роботи Ореста Савки. Цей талановитий драматичний актор зіграв у театрі десятки ролей героїчного, лірико-романтичного, трагікомічного плану: Лукаш («Лісова пісня» Лесі Українки), Артур («Овід» Е.-Л. Войнич), Марат («Мій бідолашний Марат» О. Арбузова).
Окремо, на замовлення Спілки політв’язнів Тернопільщини, Орест Савка постановив спектакль «Тріумф прокурора Дальського» К. Гупала.
У творчому доробку режисера Ореста Савки – понад сімдесят вистав. Його спектаклі були явищем у театральному житті не тільки Тернопільщини, а й усієї України. Копичинський народний драматичний театр під художнім керівництвом Ореста Савки гастролював у Білорусі, Польщі, про нього писала варшавська преса і говорило американське радіо «Свобода». На базі цього колективу неодноразово відбувалися Всесоюзні та Всеукраїнські режисерські семінари-лабораторії.
Орест Савка, батько Мар’яни Савки – письменниці, редакторки львівського видавництва «Старого Лева».
Нагороди
Всеукраїнська літературно-мистецька премія імені Братів Богдана та Левка Лепких (2003),
Тернопільська обласна премія імені Володимира Гнатюка (2013),
Лауреат всесоюзних та всеукраїнських фестивалів художньої творчості (1968-1970, 1975-1977, 1983-1985, 1987, 1992),
Орден «Знак пошани» (1986),
Орденами Українського козацтва «Віра» 4-го ступеня (2004) та «Честь» 3-го ступеня (2005),
Почесними відзнаками Міністерства культури СРСР «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» (1982) та Міністерства культури України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» (2003),
Почесна ювілейна відзнака з нагоди 100-річчя від дня народження Головного командира УПА, генерал-хорунжого Романа Шухевича.
Усе своє життя Орест Савка присвятив театру і театральному мистецтву. Він не шукав високих заробітків чи значних нагород, але шукав таланти, сприяв розвитку аматорських, містечкових, сільських театральних труп.
Помер Орест Савка 16 червня 2022 року. Похований в Копичинцях.
Література
Бандурка І. Орест Савка і його театр [Текст] / І. Бандурка. − Тернопіль : Воля, 2009. − 283 с.
Бригідир Н. З романтика виріс до режисера [Текст] / Н. Бригідир // Тернопіль вечірній. – 2003. – 24 лист. – С. 4.
Брик А. Орест Савка: «Театрів ніколи не буває забагато, і кожен завжди знайде свого глядача» [Текст] / А. Брик // Свобода. – 2012. – 8 черв. – С. 8.
Бурма В. Зірки в небі і на землі [Текст] : [зіркова алея в Тернополі] / В. Бурма // Вільне життя. − 2020. − 2 верес. − С. 7.
Визначено лауреатів обласних премій в галузі культури [Текст] // Свобода. − 2014. − 17 груд. − С. 2.
Гаврильцьо І. Оресту Савці − премія Степана Сапеляка [Текст] / І. Гаврильцьо // Вільне життя. − 2018. − 16 лют. − С. 1.
День за днем − у скарбницю духовності [Текст] : [вручено обласні премії в галузі культури за 2013 рік] / підгот. Є. Безкоровайний [та ін.] // Літературний Тернопіль. − 2015. − № 2. − С. 153-154.
Дігай Т. Довічний бранець мельпомени [Текст] : [книга І. Бандурки «Орест Савка і його театр»] / Т. Дігай // Слово Просвіти. – 2010. – 15-21 квіт. – С. 11.
Костишин Л. Сузір’я любові Ореста Савки [Текст] / Л. Костишин // Вільне життя. − 2019. − 18 верес. − С. 4.
Костишин Л. У Тернополі народився новий театр [Текст] : [Театр-студія «Сузір’я». Художній керівник і режисер Орест Савка] / Л. Костишин // Вільне життя. – 2008. – 18 лип. – С. 6.
Криниця М. Життєві стежки вели у театри [Текст] : [Оресту Савці – 70] / М. Криниця // 20 хвилин. – 2009. – 23-24 берез. – С. 10.
Ліберний О. Корифей театральної сцени [Текст] / О. Ліберний // Свобода. – 2009. – 6 берез. – С. 5.
Ліберний О. Орест Савка і його театр [Текст] / О. Ліберний // Свобода. – 2009. – 3 квіт. – С. 3.
Мельничук Б. Савка Орест Іванович [Текст] // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. − Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. − Т. 3 : П − Я. − С. 220.
Мельничук Б. Савка Орест Іванович [Текст] / Б. Мельничук // Копичинецький народний драматичний театр ім. Б. Лепкого. – Тернопіль, 2007. – С. 10-11.
Орест Савка: 40 років разом з Копичинецьким театром, відомим далеко за межами провінції [Текст] // Нова Тернопільська газета. – 2004. – 24 берез. – С. 8.
Петрова О. Маестро. Майстер. Орест Савка [Текст] / О. Петрова // Свобода. – 2010. – 30 черв. С. 6.
Савка О. І. [Текст] Ониськів М. Сподвижники поля духовного / М. Ониськів, В. Уніят. − Тернопіль : Терно-граф, 2010. – С. 56-57.
Садовська Г. Обласні премії працівникам культури [Текст] / Г. Садовська // Вільне життя. − 2014. − 19 груд. − С. 1.
Семеняк В. Світ людини з надчутливим серцем [Текст] : [60 років творчої діяльності актора О. Савки] / В. Семеняк // Свобода. − 2019. − 25 верес. − С. 5.
Семеняк В. Світ Ореста Савки − це світ людини з надчутливим серцем [Текст] : [святкові урочистості з нагоди 80-річчя Ореста Савки] / В. Семеняк // Літературний Тернопіль. − 2019. − № 3. − С. 19-20.
Стадніченко М. Щасливий неповторний [Текст] / М. Стадніченко // Ровесник. – 1989. − № 10. – С. 8.
Сушкевич В. Орест Савка: «Не знаю, що таке провінція» [Текст] / В. Сушкевич // Вільне життя. – 1989. – 10 верес.
Шуль-Бевська І. Спадкоємність театральних традицій [Текст] / І. Шуль-Бевська // Соломія. – 2011. − № 1. – С. 2.
***
Белякова І. Летіть… І нехай вам тепер аплодують у Божому царстві. [Текст] : [відійшов у вічність Орест Савка] // 20 хвилин Тернопіль. − 2022. − 16 черв.
Не згасне зірка Ореста Савки [Текст] : [на 83-ому році життя, відійшов у засвіти відомий режисер] // Нова Тернопільська газета. − 2022. − 23-28 черв. − С. 1.
Орест Савка − надчутливе серце. [Текст] : [не стало актора, режисера Ореста Савки] // Свобода. − 2022. − 22 черв. − С. 2.