Шаварин Микола

(1915-2011)

 Микола Шаварин народився 14 вересня 2015 року в селі Качанівці Підволочиського району в небагатій селянській родині. Навчався у місцевій початковій школі, згодом – у гімназії з українською мовою навчання аж до її ліквідації у 1930 році. У 1931-1936 роках перебував на студіях у польській державній гімназії Тернополя.

Наступних три роки хлопець навчався у Львівській богословській академії. Після цього працював учителем української мови в Качанівці й одночасно заочно навчався у Львівському державному університеті. Уже як священник до грудня 1945 року служив у селі Іванівці Підволочиського району.

Після горезвісного львівського собору, не погодившись перейти на православ’я, працював бухгалтером «Облзаготзерна». Згодом отець Шаварин був заарештований та засланий до Сибіру, де відбував каторжні роботи на лісоповалі. Повернувшись на Батьківщину із клеймом «ворога народу», довго не зміг знайти роботу, тому довелося працювати в різних організаціях.

Отця Миколу Шаварина часто назвали «священником в підпіллі», оскільки, не зважаючи на заборони, він таємно проводив душпастирську службу, не боячись арештів та переслідувань. У 2000 році йому присвоєно титул «митрата» за заслуги перед Українською греко-католицькою церквою у справі відродження духовності і зміцнення віри в господа Бога мирян краю. За непоборну стійкість у вірі у часи підпілля Папа Римський Іван Павло ІІ відзначив отця Миколу Шаварина спеціальною медаллю та почесною грамотою. За вагомі особисті заслуги в боротьбі за відродження незалежності Української державності, відданість ідеалам свободи і демократії, багаторічну плідну громадську діяльність і з нагоди 65-річчя створення Української повстанської армії, о. Микола Шаварин нагороджений орденом «За заслуги» III ступеня.

Отець Микола Шаварин (літ. псевд. Юрій Джура, Микола Береза, Михайло Справедливий, Сергій Кованько) був чудовим публіцистом, твори, якого друкували багато вітчизняних видань.  Зібрав і впорядкував матеріал до книги «Весільні вівати» (2006). Своїми знаннями отець Микола щедро ділився з майбутніми священниками, адже був викладачем у Львівському монастирі редемптористів та у вищій духовній семінарії ім. Йосифа Сліпого.

Помер Микола Шаварин 17 серпня 2011 році в Тернополі.

Література

Головин Б. Щедре жниво з духовного лану  / Б. Головин // Свобода. – 2010. – 22 верес. – С. 7.

Гошій І. 90-ста осінь отця Миколи Шаварина / І. Гошій // Нова Тернопільська газета. – 2005. – 28 верес. – С. 6.

Дем’янова І. Шаварин Марія Петрівна // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. – Т. 3 : П-Я.  – С. 619.

Єленчук М. Отець Микола Шаварин: людина-епоха / М. Єленчук // Тернопільська газета. – 2003. – № 5. – С. 11.

Отець-митрат Микола Шаварин // Катедра / упоряд. Н. Шподарунок. – Тернопіль, 2009. – С. 334.

Найчук С. Ревний служитель християнської віри / С. Найчук // Вільне життя. – 2005. – 24 верес. – С. 3.

Новосядлий Б. Легенда церкви і взірець патріотизму / Б. Новосядлий // Нова Тернопільська газета. – 2010. – 15-21 верес.

Пам’яті легендарного священика : [відбудеться вечір пам’яті М. Шаварина] // Свобода. – 2015. – 11 верес. (№ 69). – С. 1.

Савчук Г. На долю отця Шаварина випало багато випробувань : [священик М. Шаварин] / Г. Савчук // Свобода. – 2015. – 18 верес. – С. 4.

Якель Р. Йому воздалося за віру / Р. Якель // Нова Тернопільска газета. – 2010. – 15-21 верес. – С. 8.