З ім’ям нашого славного співвітчизника, видатного авіаконструктора ХХ століття Ігоря Івановича Сікорського пов’язані унікальні і несподівані досягнення конструкторської думки, які неодноразово виводили світову авіацію на новітній технологічний рівень.
Народився Ігор Сікорський у Києві в родині доктора медицини Івана Олексійовича Сікорського. Батько, лікар-психотерапевт, автор численних праць з психіатрії та психології, виховував Ігоря за власною методикою, розвиваючи у ньому міцну волю і наполегливість у досягненні мети. Мати майбутнього авіаконструктора – Марія Стефанівна – приділяла велику увагу всебічному розвитку сина. Саме від неї Ігор вперше почув про літальні апарати Леонардо да Вінчі. Політ на повітряному кораблі в дитинстві наснився хлопцеві і став його життєвою мрією.
Ігор Сікорський навчався в Першій Київській гімназії, Морському кадетському корпусі у Санкт-Петербурзі. Прагнучи присвятити себе авіації, в 1906 році поїхав до Парижа вчитися в технічній школі Дювиньо де Лано. Саме там юнак зробив перші кроки в повітроплаванні й захопився ідеєю вертикального злету машини в небо. За рік він повернувся до рідного Києва й вступив до Київського політехнічного інституту, щоб здобути освіту, яка стала основою його майбутньої кар’єри. В рідному місті Сікорський розпочинає побудову першого гелікоптера. Його витвір мав дивовижний вигляд: дерев’яна клітка стояла на підлозі без шасі, з одного боку містився двигун, а з іншого знаходилось місце пілота. Зверху кріпився гвинт. Гелікоптер так і не піднявся в повітря, але конструктор відчув, як машина рветься вгору і кличе його за собою.
Ігор знову їде в Париж, звідки привозить двигуни «Анзані», які можна встановлювати на аероплани та гелікоптери. Сікорський вирішує поки що залишити побудову гелікоптерів і зайнятися аеропланами. Декілька років активно працював, створивши три літаки. 17 травня 1911 року відбувся перший політ і хоча тривав він лише 4 хвилини, це був величезний прорив в розвитку авіації. На літаку С-5 І. Сікорського запросили на військові маневри, де його помітив цар. Відтоді ім’я молодого конструктора стало відомим.
Гарні, сприятливі для продуктивної роботи умови, добре оснащені майстерні, кваліфікований технічний персонал і, головне, кошти, надані в його розпорядження, дали змогу Сікорському у стислі терміни випустити цілу серію нових типів аеропланів. Наприкінці 1912 року він розробляє і подає для практичного втілення проект «великого апарата» «Гранд». Наступної весни цей вражаючий своїми розмірами і новаторськими вирішеннями літак здійснює численні перельоти.
У двадцять п’ять Сікорський − кавалер ордена Святого Володимира IV ст., високої нагороди Російської імперії. Але із середини 1917 року робота практично припинились, конструкторські й креслярські служби обезлюдніли, цехи завмерли. Давалися взнаки брак коштів і революційний хаос. Все це підштовхнуло його до кардинального кроку. Скориставшись запрошенням французького уряду, який мав наміри розгорнути військове літакобудування для боротьби з Німеччиною, в березні 1918 року авіаконструктор відпливає з Мурманська за кордон. Це не була втеча. Це радше були сподівання професіонала. Але вони не справдились: запрошення виявилося пустими словами, роботи не було.
У 1919 році І. Сікорський переїжджає до Сполучених Штатів Америки. За океаном на нього теж ніхто не чекав. Чотири роки він перебивається випадковими підробітками. Тільки у 1923 р. вдається створити групу із колишніх співвітчизників, причетних до авіації. Вони стають кістяком літакобудівної фірми «Сікорський Аероінженіринг Корпорейшн». Перший літак вдається зібрати через рік, і то де − у занедбаному курятнику. Далі справа пішла на краще. Посильну допомогу надавали земляки. Відомий композитор Сергій Рахманінов дав фірмі п’ять тисяч доларів і організував рекламу. З 1925 по 1928 роки компанія побудувала вісім типів літаків. Великої популярності у світі набула «Амфібія» С−38. Вона літала над Карибським морем, у Центральній та Південній Америці. Модель «Амфібія» С−42 встановила два світових рекорди, проклала повітряні траси через Тихий океан. Наступній «Амфібії» С-43 Сікорського належить 4 світові рекорди.
Тим часом у світі з’являються гелікоптери. Маючи багатий досвід та фінансування уряду США, Сікорський повертається до їх побудови. До Сікорського гелікоптери могли злітати, але не могли літати, тобто здійснювати цілеспрямований політ. Геній аеронавтики Сікорський знайшов рішення, завдяки якому ці літальні апарати стали керованими. 14 вересня 1939 року конструктор здійснив перший у світі керований політ на гелікоптері. Незабаром він одержав ліцензію пілота вертольота США за номером 1. Схема цієї машини вважається класичною, згідно з нею побудовано понад 90% гелікоптерів усього світу, проте тоді більшість авіаконструкторів вважали її безперспективною. Після двох років напружених випробувань, у 1942 р. був створений дослідний двомісний гелікоптер С-47, взятий у серійне виробництво. Він був єдиним гвинтокрилом країн антигітлерівської коаліції, що використовувався на фронтах Другої світової війни.
Поступово з’явилися сучасніші легкі гелікоптери Сікорського. Особливий успіх мав повоєнний С-51. Він широко використовувався у багатьох країнах для бойових дій та у цивільних роботах, в операціях з порятунку людей.
За своє життя І. Сікорський одержав понад 80 різних почесних нагород, призів та дипломів, серед них медалі Давида Гугенхайма, Джеймса Уатта. Його ім’я вписано в Національний зал слави винахідників. У 1948 Ігорю Івановичу було вручено рідкісну нагороду – Меморіальний приз братів Райт, а в 1967-му – Почесну медаль Джона Фрица за науково-технічні досягнення в галузі фундаментальних та прикладних наук. Також І. Сікорський був почесним доктором багатьох міжнародних університетів.
Закінчив свій земний шлях геній авіації 26 жовтня 1972 р. в американському містечку Істоні, штат Конектикут, на 84-му році життя. Там видатного конструктора і поховали.