XІV−XVII століття селище Скала-Подільська, Борщівський район
Містечко Скала-Подільська відоме з першої половини XVII століття, раніше воно називалося Скала, або Скаланад Збручем. Було одним із найукріпленіших міст поділля, вже тоді тут існував деревино-земляний замок. На той час замок був власністю знаної князівської родини Корнятовичів. Пізніше місто стає королівською власністю, а з XVI ст. – власністю Лянцокоронських, які будують новий кам’яний замок, а у XVII ст. деякий час перебуває у володінні трансільванського князя Дьордя ІІ Ракоци і пізніше турків. Знаходячись у важкодоступному місці на високому скелястому березі, замок входив у систему стратегічних оборонних пунктів Подністровʼя.
Скалецька фортеця неодноразово зазнавала руйнувань. Зокрема 1485 р. орда кримського хана Менглі-Гірея так спустошила поселення, що польський король змушений був звільнити скали чан від податків на п’ять років. Історична пам’ять донесла також відомості й про штурм Скалецької фортеці в серпні 1648 року козацько-селянськими загонами Максима Кривоноса. З допомогою місцевих мешканців, які відчинили ворота, козаки змогли оволодіти укріпленнями і вигнати звідси польський гарнізон.
У першій половині XVIIІ століття скалатський староста Тарло побудував на рештках попередньої споруди палац у бароковому стилі, оздоблений білокам’яним декором. Однак, через кілька років після завершення будівництва палац спалила блискавка. У літописі за 1765 р. є згадка: «…через кілька років після закінчення реставрації палац спалено вогнем блискавки і зараз він стоїть пустий, а особливо знищено бічні прибудови».
Наприкінці ХІХ століття замком у Скалі-Подільській прогулювався Михайло Грушевський. За переказами, саме тут він освідчився своїй майбутній дружині Марії Вояківській і у травні 1896 року взяв із нею шлюб у місцевій церкві святого Миколая.
Від кінця 18 століття до 1939 замок – власність родини Голуховських, які звели у місті окремий палац і заклали навколо парк. У 1930-ті влада забезпечувала збереження руїн замку, виконала його фотографії, проведені архітектонічні обміри. У наступні роки замок розбирали на будівельні матеріали. Житель Скали Олесь Степовий 1930 р. писав, що з порохової вежі були, за переказами, підземні ходи на всі боки. Крім того, стверджує, що польський письменник Крашевський в повісті «Болєщице» згадує про місцевий замок в подіях ХІІ ст. В наш час збереглися чотириярусна порохова вежа, частина оборонних мурів, руїни вежі над Збручем та рештки палацу з залишками кам’яного орнаменту.
Література
Замок 1518−XVIII ст. смт. Скала-Подільська Тернопільської області [Текст] // Замки та фортеці. – Київ, 2007. – С. 224−227.
Лещишин А. Замок Скали-Подільської. Невідомий 1713 рік [Текст] / А. Лещишин // Місто. – 2010. – 6 жовт. – С. 15.
Мов скеля, замок у Скалі…[Текст] // Бурма В. Привиди старих замків (Тернопільщина) / В. Бурма. – Тернопіль, 2011. – С. 331–316.
Скала-Подільська [Текст] // Г. Б. Мунін, Х. Й. Роглєв, О. О. Гаца. – Київ: Книга, 2008. – С. 138–139.
Скала-Подільська [Текст] // Легендарні села України. – Київ, 2009. – С. 70–73.
Скала-Подільська [Текст] // Мороз В. Замки і фортеці Тернопілля / В. Мороз. – Тернопіль: Підручники і посібники. – 2011. – С. 78–81.
Скала-Подільська: між минулим і прийдешнім [Текст] // На пагорбі долі / М. Шот. − Тернопіль : Укрмедкнига, 2013. − С. 113−116.
Сіреджук П. Невідомий опис Скали-Подільської з 1713 року [Текст] / П. Сіреджук // Наукові записки. – Тернопіль, 1997. – Кн. 2. – Ч. 1. – С. 77−86.
Скрипник О. Надзбручанська перлина [Текст] / О. Скрипник // Нова ера. – 2009. – 3–9 черв. – С. 6.