(1861-1941)
Ксенофонт Сосенко народився 9 лютого 1861 року в с. Межигірці неподалік Галича. Початкову освіту отримав у Галичі, гімназію закінчив у Станіславі. Оскільки молодий чоловік дуже любив малювати, то по гімназії вступив на третій курс мистецької школи Яна Матейки у Кракові. Паралельно слухав курси класичної філософії, історії, археології, польської літератури та анатомії у Краківському університеті. Згодом переїхав у Львів, вступив на медичний, а також філософський і теологічний факультети Львівського університету. На філософському відділенні студіював історію української, польської й німецької літератур, мовознавство, вивчав французьку, німецьку, російську, турецьку, арабську й гербейську мови.
У 1888 році Сосенка висвятили на священика Української греко-католицької церкви і він служив у різних галицьких селах, аж поки не осів у селі Конюхи тепер Козівського району. Завдяки йому село Конюхи стало високосвідомою округою. Тут він глибоко вивчав літературну і наукову спадщину, перекладав твори шведських та ірландських літераторів. У 1922 році у львівському місячнику «Поступ» надрукував свою першу працю «Про містику гагілок».
Ксенофонт Сосенко досліджував прадавню релігійну ідеологію українського народу, обряди та звичаї. Докладно описав і пояснив сутність, символіку й містику Різдва й Щедрого Вечора, а також Великодня, Купала та ін. У своїх дослідженнях обгрунтував давню старовинність українського народу, зараховуючи його до найдавніших народів Євразії, доводив свої погляди про самостійність та оригінальність і автохонність українського народу на його території. К. Сосенко вважав і обгрунтував спорідненість української й іранської мови і культури.
Найціннішою науковою працею К. Сосенка є «Культурно-історична постать староукраїнських Свят Різдва й Щедрого Вечора», видана у 1928 році у Львові (друге видання вийшло в Києві 1995 року), а також розвідки і статті в часописі «Літературний вісник». Невідомою залишається доля двох інших праць – «Дніпро і Придніпровщина» та «Генеза Козаччини», над якими вчений працював до кінця свого життя.
К. Сосенко був у теплих взаєминах з В. Гнатюком, М. Муравою, А. Чайковським. Листи академіку В. Гнатюку зберігаються у рукописних фондах Львівської бібліотеки НАН України.
Понад чотири десятиліття жив і творив у селі Конюхи. В першій половині ХХ ст. саме сюди надходили запрошення К. Сосенку на науковій конференції до Лондона, Берліна й Копенгагена та інших європейських міст. Живучи далеко від цивілізованого світу, писав наукові праці, які нині є особливо актуальними, оскільки спрямовані на осмислення генези й традиції української культури.
Помер Ксенофонт Сосенко 17 квітня 1941 року. У 1991 році зусиллями односельців у Конюхах відкрито меморіальний музей отця Ксенофонта Сосенка в будинку, де він жив.
ТВОРИ
Сосенко К. Культурно-історична постать староукраїнських свят Різдва і Щедрого Вечера [Текст] / К. Сосенко. – репр. вид. – Київ: Сінто, 1994. – 343 с.
Сосенко К. Різдво-коляда і щедрий вечір [Текст] : культуролог. оповідь / К. Сосенко. – Київ : Укр. письменник, 1994. – 286 с.
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ
Ксенофонт Сосенко. Священник, етнолог, письменник [Текст] // Визначні постаті Тернопілля. – Київ, 2003. – С. 188-189.
Ксенофонт Сосенко. Український етнограф, фольклорист, історик, культурно-громадський діяч [Текст] // Хома В. Літературно-мистецька Козівщина / В. Хома. – Тернопіль, 2003. – С. 23.
Лихолат О. «Ім’я не вмре ніколи…» / О. Лихолат, В. Сеник // Вільне життя. – 1991. – 16 трав.
Лихолат О. Сосенко Ксенофонт [Текст] / О. Лихолат // Тернопіль. – 1993. – № 3. – С. 27.
Шкільний В. Жертовна праця в ім’я Бога і рідного народу [Текст] / В. Шкільний // Свобода. – 2011. – 11 лют. – С. 3.