(1876-1954)
Історія галицького театру тісно пов’язана з постаттю Йосипа Стадника. Актор, режисер, педагог, перекладач, театральний діяч Йосип Стадник народився 18 березня 1876 року у с. Валява, тепер Жешувського воєводства (Польща). Дитячі та шкільні роки провів у Романівці і Великих Бірках Тернопільського району, де його батько працював залізничником.
У 1890-1894 роках навчався у Тернопільській учительській семінарії. Під час гастролей Львівського українського театру в Тернополі 1849 року Й. Стадник та І. Рубчак складають конкурсні екзамени і вступають до товариства «Українська бесіда» у Львові.
Понад півстоліття Йосип Стадник покладав свій талант та невтомну працю на вівтар української сцени. Артистка Леся Кривицька у своїх спогадах згадувала : «Як актор Йосип Стадник чудово відчував стиль твору, його національні особливості. Він був прекрасним виконавцем ролей українського класичного репертуару. Крім того, Стадник створив блискучі образи і в західноєвропейській класиці».
Серед його ролей: Іван («Дай серцю волю…» М. Кропивницького), Голохвостий («За двома зайцями» М. Старицького, Яго («Отелло» В. Шекспіра), Микита («Влада темряви» Л. Толстого), Хлєстаков («Ревізор» М. Гоголя), Гарнагон («Скупий. Ж.-Б. Мольєра»).
Протягом 1913-1939 років Йосип Стадник очолював різні театральні трупи: Театр зі Львова Й. Стадника, Театр ім. Тобілевича (1933-1935), театр ім. Лесі Українки (1939-1941), драмтеатр у Дрогобичі, Театр мініатюр у Львові (1945-1947). У режисерському доробку Й. Стадника «Украдене щастя» І. Франка, «Лісова пісня» Лесі Українки, «Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського, «Роксоляна» Д. Січинського. Поряд із українською та світовою драматургією, поставив у 1904-1913 рр. опери Д. Січинського, М. Аркаса, Дж. Верді, Б. Сметани, Дж. Пуччіні, П. Чайковського та ін. Усього Й. Стадник зіграв понад 130 ролей, поставив 160 драматичних творів , 150 опер, 50 оперет.
Крім того, Й. Стадник займався і викладацькою діяльністю. У 1917-1918 рр. викладав у музично-драматичній школі при Києві, у 1922-1924 рр. у драматичній школі при Вищому музичному інституті ім. М. Лисенка у Львові. Серед його учнів такі видатні актори як: А. Бучма, Є. Коханенко, М. Крушельницький, Я. Геляс, Стефа, Софія та Ярема Стадники. Переклав понад 50 драматичних творів і лібретто оперет та більшість із них поставив.
Помер Йосип Стадник 8 грудня 1954 року. Похований у Львові.
Література
Геляс Я. У школі Йосипа Стадника [Текст] : спогади / Я. Геляс // Тернопіль. – 1997. – № 3-4. – С. 18-20.
Йосип Стадник [Текст] // Рудницький М. І. В наймах у Мельпомени [Текст] / М. І. Рудницький. – Київ : Мистецтво, 1963. – С. 230-239.
Пендрак М. Актор, режисер, педагог [Текст] / М. Пендрак // Русалка Дністрова. – 1996. – № 5.
Ревуцький В. В орбіті світового театру [Текст] / В. Ревуцький. – Київ-Харків; Нью-Йорк, 1995. – С. 118-119.
* * *
Ернестюк М. Стадник Йосип Дмитрович [Текст] / М. Ернестюк // Підкова І. З. Довідник з історії України. В 3-х т. / І. З. Підкова, Р. М. Шуст. – Київ, 1999. – Т. 3. – С. 250.
Стадник Йосип Дмитрович [Текст] // Медведик П. Літературно-мистецька та наукова Зборівщина : словник біогр. визначних людей. – Тернопіль, 1998. – С. 209-211.
Стадник Йосип Дмитрович [Текст] // Митці України: енцикл. довідник. – Київ, 1992. – С. 548.
Щербак Л. Стадники – родина театральних митців [Текст] / Л. Щербак // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. – Т. 3 : П-Я. – С. 327–329.