Степан Гжицький – український вчений-біохімік, педагог, організатор наукової діяльності.Народився 14 січня 1900 р. в родині вчителя у с. Острівець, нині Теребовлянського району. Брат письменника Володимира Гжицького. Закінчив початкову школу в сусідньому селі Довге. З 1911 р. навчався в Тернопільській українській державній гімназії, яку через війну закінчив у 1920 р. Згодом – студент Львівського таємного університету.
В 1923 р. вступив на навчання до Львівської академії ветеринарної медицини. Закінчивши її в 1929 р. й отримавши диплом лікаря ветеринарної медицини, залишився працювати старшим асистентом кафедри лікарської хімії та загальної патології. В 1931 р. захистив дисертацію і здобув вчений ступінь доктора ветеринарії . Протягом 1932 – 33 рр. працював у Берліні в Інституті біохімії під керівництвом проф. К. Нойберґа . В 1934 р. С. Гжицькому було присуджено за наукові праці звання приват-цента. Вчений розгорнув активну дослідницьку діяльність, зокрема, вивчав біохімічні процеси в крові коней. Із 1935 р. С. Гжицький почав керувати кафедрою лікарської хімії й разом з тим викладав курс біохімії. В 1937 р. у Віденському ветеринарному інституті досліджував біохімічні процеси в крові при різних захворюваннях.
Повернувшись до Львова, С. Гжицький продовжував педагогічну й наукову діяльність. У 1940 р. вища атестаційна комісія СРСР підтвердила його науковий ступінь доктора біологічних наук і звання професора кафедри біохімії. В травні С. Гжицького обрано дійсним членом НТШ, у 1951 р. – членом – кореспондентом АН України. З 1955 р. завідував біохімічним відділом у НДІ землеробства і тваринництва західних районів УРСР. За заслуги в розвитку біохімії тварин С. Гжицький обраний у 1959 р. академіком Української академії сільськогосподарських наук. У 1960 р. на базі лабораторії біохімії НДІ землеробства і тваринництва західних районів України у Львові було створено Український НДІ фізіології і біохімії сільськогосподарських тварин. Ініціатором і першим директором цього інституту став С. Гжицький. У тому ж 1960 р. академікові Гжицькому присвоєно почесне звання Заслуженого діяча науки України.
Наукова діяльність С. Гжицького та його послідовників розвивалась у двох напрямках: дослідження біохімічних процесів у сільськогосподарських тварин у зв’язку з різними захворюваннями та вивчення особливостей обміну речовин у різних тварин під час їх вирощування на промисловій основі. Він запропонував інсулін як лікувальний засіб у ветеринарії.
Автор більш як 200 наукових праць. Підготував 14 докторів і 47 кандидатів наук.
До останніх днів учений очолював кафедру біохімії Львівського зооветеринарного інституту й лабораторію обміну речовин у НДІ. Помер С. Гжицький 19 серпня 1976 р., похований на Личаківському цвинтарі у Львові.
1991 р. на фасаді будинку Львівського зооветеринарного інституту відкрито меморіальну таблицю академікові С. Гжицькому. Ще одним визнанням вагомості його наукового доробку є те, що Західний науковий центр НАН України заснував премію імені С. З. Гжицького для відзначення молодих вчених у галузі природничих, технічних та гуманітарних наук.
ЛІТЕРАТУРА:
Академік Степан Гжицький зблизька. Учений зі світовим іменем [Текст] // Хоміцький О. Крізь роки і десятиріччя / О. Хоміцький. – Львів, 2004. – С. 282-286.
Гуменюк В. Родина Гжицьких – таланти і долі [Текст] / В. Гуменюк, Г. Гуменюк // Наукові записки. – Тернопіль, 1997. – Кн. 2. Ч. 2. – С. 156–161.
Ониськів М. Брати Гжицькі : (Степан) [Текст] / М. Ониськів, П. Гаврилюк // Тернопілля’95: регіон. річник. – Тернопіль, 1995. – С.156–161.
Січкоріз Л. Степан Гжицький [Текст] / Л. Січкоріз // Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі 1898 – 1999: до сторіччя заснування / за ред. С. Яреми – Тернопіль: Львів, 1998. – С. 657–658.
Степан Гжицький (1900 – 1976) // Лупій Г. В. Львівський історико-культурний музей-заповідник “Личаківський цвинтар”: путівник / Г. В. Лупій. – Львів, 1996. – С. 194–195.
Гаврилюк П. Знаменна постать нашої науки / П. Гаврилюк // Вільне життя. – 1995. – 13 січ.
Гаврилюк П. Слід на землі [Текст] / П. Гаврилюк // Селянська доля. – 1995. – 14 січ.
* * *
Ґжицький Степан (14. 01. 1900-19. 08. 1976) [Текст] // Панчук І. Тернопільщина в іменах: довід. / І. Панчук. – Тернопіль, 2006. – С. 55.
Гжицький Степан Зенонович [Текст] // УРЕ. – 2-е вид. – Київ, 1979. – Т. 3. – С. 16.
* * *
Борчук М. Вшанування пам’яті [Текст] : (на будинку Львівського зооветеринарного інституту встановлено меморіальну таблицю з барельєфом С. Гжицького) / М. Борчук // Відродження. – 1991. – 21 лют.
Головацький І. Імені академіка Гжицького [Текст] / І. Головацький // За вільну Україну – 1994. – 17 листоп.
Конкурс на здобуття премії ім. С. Гжицького західного наукового центру АН України для молодих вчених регіону: умови конкурсу [Текст] // Тернопіль вечірній. – 1994. – 14 січ.