Столиця і найбільше місто Хорватії – Загреб – місто легенд та історії, музеїв і ділових традицій, місто, яке вражає своєю витонченою архітектурою, різноманіттям пам`яток мистецтва, які збереглися з середньовіччя.
Перша згадка про місто датується 1094 роком, коли угорський король Ласло I заснував єпископство у поселенні на пагорбі Каптол. Хоча історики стверджують, що перші поселення слов’янських народів на місці сучасної столиці з’явилися у VI столітті. Тому місто цілком можна вважати одним із найбільш древніх на планеті. Цікаво, що спочатку воно не будувалося як столиця, а утворилось внаслідок злиття двох невеликих селищ – Каптола і Градеца, що зараз входять до складу міста Загреб.
Легенда про походження назви міста Загреб розповідає, що ніби під час військового походу ватажок хорватського загону на привалі встромив меч у землю, і звідти забило джерело крижаної води. «Загрібати», — вигукнув ватажок, і воїни — хто шоломом, а хто просто долонями почали «загрібати» і жадібно пити смачну воду. Інша ж версія каже, що назва міста пішла від старохорватського слова загреб, що означало «насип, укріплення, городище».
Загреб складається з двох частин: Верхнього і Нижнього міста. Атмосфера шляхетно патріархальної столиці старої Європи панує в Нижньому Загребі. Архітектурною домінантою його є низка з восьми площ – парків, так звана «Зелена підкова Ленуцці»
Площа короля Томіслава – найбільша у Загребі. Її окрасою є пам’ятник першому монархові Хорватії. Цікава деталь: на п’єдесталі зображена шахівниця – та сама, що й на прапорі Хорватії. За легендою, один із правителів країни зіграв з венеційським дожем шахову партію, ставкою в якій була Далмація. І виграв.
Парк Томіслава непомітно переходить у площу – парк Штроссмайєра. Навколо невеликої площі розташовані чотири музеї образотворчих мистецтв.
А далі починається улюблене місце мешканців Загреба – Зріньєвац. Головна принада – музичний павільйон, де можна почути все – від бадьорої військової міді до ностальгійного саксофона.
Уже за кілька кварталів знаходиться друге крило «Підкови Ленуцці» – площа маршала Тіто, окрасою якої є перлина Загреба – Національний театр побудований у стилі бароко.
Поруч з велелюдним Нижнім містом, Верхнє вражає спокоєм та затишком. У Верхньому місті зосереджена більшість історичних пам’ятників.
Основні визначні пам’ятки Верхнього міста: Ратуша, президентський палац, історичний музей і галерея мистецтв. Головна релігійна пам’ятка Загребу – Собор Вознесіння Діви Марії, це найбільший діючий католицький храм в країні, відвідати службу в якому може кожен, хто забажає.
Собор оформлений в неоготичному стилі з великими вежами, красивими вітражами на вікнах.
Вежа Лотршчак, з неї стріляє гармата, сповіщаючи городян про настання полудня, і з якої відкривається дивовижний краєвид на все місто.
На площі святого Марка розташовані резиденція уряду і прем’єр-міністра. В центрі – собор святого Марка.
Площа виглядає святково і привітно, однак вона має похмуру таємницю: ватажка селянського повстання Матію Губеця тут «коронували» розпеченою залізною короною…
А зовсім поруч з цим пафосним місцем унікальний і дуже милий Музей розбитих сердець, який був створений у 2011 році й уже здобув статус «Європейського музею року». Експонатами є звичайні вжиткові речі, кожна з яких символізує невигадану історію сучасного кохання.
Окрім відомих пам’яток, ця частина міста притягає красивими вуличками, свіжою випічкою і незвичайними старовинними газовими ліхтарями, які досі використовуються для освітлення у вечірню пору.
З Нижнього Граду у Верхній Град можна дістатися на фунікулері, або піднятися пішки по мальовничому скверику Штроссмайєрової алеї.
У скверику майстри продають свої hand-made сувеніри, там часто звучить жива музика, щовечора проходять концерти музичних колективів. Це такий собі арт-майданчик Загреба.
Хорватську столицю часто називають містом музеїв. Це не дивно, адже в Загребі їх більше 40! Усі вони мають різні напрями, і кожен заслуговує на увагу.
Загреб відомий європейськими театральними фестивалями ЄВРОКАЗ, Міжнародними днями джазу, Міжнародними фестивалями анімації, а також Міжнародними фольклорними фестивалями.