Легендарна оборона аеропорту Донецька стала однією з найгероїчніших та трагічних сторінок неоголошеної війни Росією війни проти України і вже «золотими» літерами вписана до підручників військової майстерності.
Сотні бійців, які з гідністю відстоювали цей клаптик української землі і запекло протистояли ворогу, загинули. Серед цих мужніх і незламних «кіборгів», був наш земляк з Гусятинщини Володимир Трух. Народився 14 липня 1992 року у селі Жабинці Гусятинського району Тернопільської області. Хлопець грав на гітарі, співав, брав участь у сільському вертепі, захоплювався футболом, був майстерним воротарем. Навчався у місцевій школі, а потім – у Тернопільському економічному університеті. У 2010-11 роках проходив військову службу в окремому аеромобільному десантному полку м. Львова.
Завжди, не дивлячись на життєві обставини, був веселим, радісним, товариським хлопцем. Усмішка ніколи не сходила з його обличчя. Своїми діями підбадьорював інших. Дуже любив працювати. Тому в пам’яті односельчан залишився добрим, вихованим, ввічливим, працьовитим юнаком.
Коли в країні почалася Революція гідності, Володя без вагань кинувся туди. Чотири рази перебував на столичному Майдані у найнебезпечніших місцях. Завжди був першим. У той час його найулюбленішим висловом було: «Хто, як не ми!». Виносив поранених, ішов у наступ на озброєних «беркутівців». Після Майдану мріяв жити в новій Україні.
Коли почалася війна на сході, Володя перебував на роботі в Тернополі. Одержавши повістку з військкомату, зразу ж погодився йти захищати державу. І вже 30 серпня 2014 року був у Яворові, де проходив підготовку у 80-тій аеромобільній бригаді. 9 листопада 2014 року його відправили на Схід.
Загинув 17 січня 2015 року у боях за Донецький аеропорт. Вибухом йому відірвало руку, поки побратими змогли дістати хлопця з-під уламків, порятувати було вже пізно – він втратив багато крові.
22 січня 2015 року Володю Труха з великими почестями поховали на сільському цвинтарі у Жабинцях.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України Володимир Трух посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
У січні 2016 року освячено меморіальну дошку в селі Жабинці Гусятинського району. Прийнято рішення про надання місцевому навчальному закладу імені Володі Труха. Щороку в липні у Жабинцях організовують футбольний турнір, присвячений пам’яті земляка, героя Володимира Труха…
Література
Герої вистояли, не витримав бетон… [Текст] : [п’ять років тому завершилися бої за Донецький аеропорт. Тернопілля втратило чотирьох бійців: Івана Вітишина, Ігоря Римара, В’ячеслава Мельника, Володимира Труха] // Нова Тернопільська газета. – 2020. – 22-28 січ. – С. 3.
Майданюк М. «Кіборг» із Гусятинського краю : пам’яті Володимира Труха [Текст] / М. Майданюк // Сільський господар. – 2021. – 20 січ. – С. 2.
Тернопільщина втратила ще одного свого захисника [Текст] : [у зоні АТО загинув боєць з Тернопільщини Володимир Трух] // Номер один. – 2015. – 21 січ. – С. 7.
Юхно-Лучка М. «Наснився і попросив пробачення за те, що недовів до шлюбу…» [Текст] : у бою за Донецький аеропорт загинув Володимир Трух / М. Юхно-Лучка // Нова Тернопільська газета. – 2015. – 21-27 січ. – С. 4.