“Мова- наша зброя, якою ми служимо народові”.
Максим Рильський
Мова – це ідентифікатор та код нації, який містить у собі всі історичні, культурні аспекти, які викарбовувалися роками.
Українці століттями виборювали своє законне право говорити та писати рідною українською мовою, а дехто жертвував найдорожчим – життям. Та слід пам’ятати, що боротьба за самоідентичність триває і ворог не полишає зусиль аби применшити та відняти те, що характеризує нас як націю.
Пропонуємо до читання науково-популярні видання для вдосконалення української мови, дослідження її історії, охорони та відстоювання, які є у фонді Тернопільської обласної бібліотеки для молоді.
Читаймо українське, спілкуймося українською, живімо українською.
Допоки вона живе – живе і нація.
Демська, О. Українська мова. Подорож із Бад-Емса до Страсбурга [Текст] / О. Демська. – Харків : Vivat, 2023. – 302 с.
На культурній мапі модерної української мови є дві важливі точки: Бад-Емс, звідки указом намагались переконати світ, що української мови немає, не було і бути не може, і Страсбург точка, де 21 березня 2022 року українська отримала статус майбутньої офіційної мови Європейського Союзу.
Орися Демська розповідає про зародження й розвиток української мови від індоєвропейської прамови до наших днів, її взаємодію з іншими мовами, історію взаємозбагачень, непримириме протистояння з російською і перебіг лінгвоцидів, із яких вона все ж таки вийшла переможницею.
Дубчак, О. Перемагати українською [Текст] : Про мову ненависті й любові / О. Дубчак. – Київ : Віхола, 2022. – 141 с.
Мова ненависті — річ погана, але під час війни — цілком добра й навіть необхідна. Як ми називаємо ворога? За якими мовленнєвими особливостями легко його розпізнаємо? Чи вміємо ми воювати словом? Авторка книжки «Перемагати українською» намагається розібратися з усіма цими питаннями й доводить, що воювати на мовному фронті так само важливо, як і безпосередньо на полі бою.
Кузнєцова, Є. Мова-меч. Як говорила радянська імперія [Текст] / Є. Кузнєцова. – Глибока : Твоя Підпільна Гуманітарка, 2023. – 374 с.
Ця книжка – це спроба відповісти на питання: Чому наші стосунки з мовами саме такі? Чому і зараз є люди, яким соромно говорити мовою власних батьків чи дідів? Чому нам буває соромно за рідні діалекти? Чому деякі з нас досі вважають, що мова – це нейтральна річ у собі, і не знати мову власної країни – це нормально? Чому на території сучасної Росії прямо зараз гине стільки мов? Чому якась мова комусь здається вищою, а якась – нижчою?
Мова-меч – це не заклик озброюватись мовою, як мечем. Ця книжка описує те, як в Радянському Союзі мечем стала російська. Рідна мова у боротьбі з імперіями має стати щитом.
Лакизюк, В. Коли богами були ріки: предки українців та їхні мови [Текст] / В. Лакизюк. – Київ : Саміт-книга, 2021. – 645 с.
Уперше в історії України визначена провідна роль анатолійців та фригійців у формуванні українського етносу. Окрім тісних генетичних зв’язків, простежено і винятковий вплив мов зазначених народів на зародження української: визначена їхня роль не тільки як донорів для лексичних запозичень, але й з’ясована участь у становленні звукової системи української мови. Дослідження містить важливі відкриття в царині етимології, що, безумовно, започаткують новий напрямок вітчизняної ономастики. Зроблено спробу реконструкції прадавнього стану рідної мови, що нині вважається явищем надзвичайно складним або ж нездійсненним.
Масенко, Л. Конфлікт мов та ідентичностей у пострадянській Україні [Текст] / Л. Масенко. – Київ : Кліо, 2020. – 175 с.
Книжка містить серію есеїв, написаних авторкою у 2016–2020 роках. Вони здебільшого стосуються сфери мовної політики і відтворюють історію боротьби громадянського суспільства та патріотичної державницької частини депутатського корпусу восьмого скликання у Верховній Раді з провідниками «руського мира» за утвердження державного статусу української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
Особливу увагу приділено прикладам дезінформації, брехні й маніпуляцій, що використовувала Росія і її «п’ята колона» задля збереження в Україні російськомовних середовищ, як потенційного плацдарму для подальшого загарбання українських територій.
Мова – сакральне поле перемоги України : бібліогр. покажч. / [уклад. В. Вовк ; ред. : Т. Тарасюк, Н. Лінкевич ; обкл. : Т. Тарасюк] ; Держ. б-ка України для юнацтва. – Київ : [б. в.], 2023. – 85 с.
Матеріал згруповано у 4 розділах, кожен із яких має підрозділи та вступний текст. Доповнюють видання додатки та іменний покажчик.
Бібліографічний покажчик розрахований на тих, кому не байдужа українська мова; для тих, хто знає українську мову і не знає; для тих, хто хоче вивчити, і тих, хто може допомогти іншим її вивчити.
Радевич-Винницький, Я. Мова і нація [Текст] : тези про місце і роль мови в нац. відродженні України / Я. Радевич-Винницький, В. Іванишин. – вид. шосте, допов. – Львів : Апріорі, 2012. – 210 с.
Пропонована праця в лаконічній формі тез широко висвітлює мовознавчу проблематику, пов’язану із суттю, роллю та функціонуванням мови в суспільстві, розкриває механізм денаціоналізації нараду на мовному ґрунті. Подає науковий матеріал, що потрібний кожному громадянинові для вироблення мовознавчого світогляду, належного ставлення до рідної та інших мов.
Піддубний, С. Українська мова – мова вільних людей [Текст] / С. Піддубний. – Київ : Стебеляк, 2019. – 206 с.
Головний посил цієї книжки визначають слова Пантелеймона Куліша: “Своєї мови рідної і свого рідного звичаю вірним серцем держітеся. Тоді з вас будуть люди як слід, тоді з вас громада буде шанована і вже на таку громаду ніхто своєї лапи не положить”.
Багато нового, цікавого й несподіваного знайде читач тут про витоки мови, про древній спосіб наших пращурів передавати інформацію на відстань, про філософію українського слова, про числа, літери, імена, про молитву, пісню і навіть про те, куди предки автора культурно “відсилали” своїх недоброзичливців.
Ткаченко О. Б. Українська мова: сьогодення й історична перспектива. – К.: Наук. думка, 2014. – 511 с.
Працю присвячено українській мові в усіх труднощах її становлення, що дістають всебічне висвітлення (географічне, історичне, соціолінгвістичне, культурологічне тощо) у зіставленні з відповідними ситуаціями інших мов світу, а також засобам подолання кризових моментів їх розвитку.
Ющук, І. П. Мова – найбільший скарб [Текст] : статті / І. П. Ющук. – Тернопіль : Навч. кн.-Богдан, 2020. – 358 с.
У статтях збірника йдеться про походження й історичний розвиток української мови, висвітлюються питання про її структуру, логіку й закономірності побудови, про зв’язок мови з мисленням, про роль письменників, зокрема Тараса Шевченка, в її збагаченні й утвердженні.
Яр, Р. Код мови. Розмови до Бога [Текст] / Р. Яр. – Київ : Стебеляк О. М., 2020. – 269 с.
Мова – це надзвичайно складний механізм поєднання букв у слова і слів у вислови з подальшою трансформацією у тексти. Але в основі все одно, залишаються окремі букви та їх найпростіші поєднання. Сучасній людині, яка живе в матеріалізованому світі важко зрозуміти ЇХ значення, оскільки вони несуть не явище, а сутність. Але, зрозумівши їх, поряд з нею відкривається інший, енергетичний, духовний світ як вищий рівень свідомості і гармонії в собі в суспільстві, у просторі.