Олександр Гринько Народився 26 вересня 1919 року в селі Грибова нині Лановецького району. Навчався у рідному селі й містечку Ланівці. У 1938 році закінчив Тернопільську гімназію. Тут у Тернополі, юнакові пощастило побачити гру таких видатних українських акторів як Й. Стадник, І. Рубчак, Л. Кривицька, Я. Геляс та ін. Зрештою, він і сам грав у духовому оркестрі, співав у гімназійному хорі і був членом театрального гуртка.
Після закінчення гімназії Олександр Гринько робить спробу вступити до Львівського університету на медичний факультет. Однак його туди не прийняли, оскільки, він не був поляком. Тоді Гринько вступає на юридичний факультет університету у м. Вільно (тепер Вільнюс). Перебуваючи в середовищі української молоді, яка навчалась у цьому університеті, хлопець певні націоналістичні погляди, і повернувшись на канікули в рідне село, став активно виступати проти польської влади. 10 вересня 1939 року за свої політичні погляди був заарештований. Після приходу на західноукраїнські землі радянської влади був обраний депутатом Народних зборів Західної України.
Від 1939 Олександр Гринько навчався на медичному факультеті Львівського університету, співав у хоровій капелі «Трембіта» під орудою Д. Котка. Влітку 1940 р. капела їде на гастролі по Україні: Одеса – Черкаси – Київ. Закінчилися гастролі в Москві, де була зустріч із ансамблем пісні і танцю під керівництвом Александрова.
24 червня 1914 року О. Гринька заарештовують, позбавляють волі на 10 років і відправляють у Саратов, а згодом у Сибір. Перебуваючи в таборах О. Гринько добував вугілля, валив тайгу, будував залізницю. Там він познайомився з багатьма видатними особистостями: кінодраматургом Каплером, від якого вперше почув про Леся Курбаса та Миколу Куліша, поетом Іваном Лукʼянченком та міністром уряду Центральної Ради Іваном Фензеником-Чопівським.
Повернутись на батьківщину Олександр Гринько зміг лише у 1955 році. Олександр Каплер порадив йому піти у Львівський театр ім. М. Заньковецької, де в той час головним режисером був колишній «курбасівець» Борис Тягно. І сталося диво: немолодого вже чоловіка, без театральної освіти та досвіду роботи взяли у театр. Спочатку до хору, а потім почали давати ролі. Щоб отримати освіту, Гринько вступив до Київського театрального інституту. Він багато грав, і то які ролі: Максим Залізняк, Максим кривоніс, Глостер, король Лір, Командор. Його запрошували на зйомки у фільмах «Камінний господар», «Злочин з багатьма невідомими», «Осяяння», «Велика ведмедиця», «Провал операції» та ін.
Актор прожив довге та плідне життя. Свій 90-річний ювілей урочисто відзначив у рідному театрі. У 2009 році був нагороджений орденом Ярослава Мудрого ІV ступеня.
Помер Олександр Гринько 9 вересня 2013 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.
Література
Гринько О. Білі ночі і чорні дні [Текст] : автобіографічна повість / О. Гринько. – Львів, 1997. – 154 с.
Гринько О. «Наталка» у Мінлагу [Текст] : спогади актора / О. Гринько // Культура і життя. – 1991. – 16 берез.
Гринько О. Повернувся я з Сибіру [Текст] : мемуарно-публіцист. матеріали / О. Гринько. – Львів : [б. в.], 2010. – 279 с. – (Комі−Гулагіана).
Життєвий та творчий шлях
Гринько О. Талант бути необхідним [Текст] / О. Гринько // Культура і життя. – 1982. – 21 лют.
Веселка С. Бути позитивним [Текст] : [про О. Гринька] / С. Веселка // Культура і життя. – 1985. – 24 лют.
Вовк У. Життя після життя [Текст] : до 100-річчя від дня народження Олександра Гринька / У. Вовк // Дзвін. − 2019. − № 11/12. − С. 166-170.
Крайнєва Г. Наш гість – Олександр Гринько [Текст] / Г. Крайнєва // Свобода. – 2000. – 15 лип.
Мельничук Б. Білі ночі і чорні дні Олександра Гринька [Текст] / Б. Мельничук // Тернопіль вечірній. – 1999. – 16 січ.
Мельничук Б. Олександрові Гриньку – 80 [Текст] / Б. Мельничук // Тернопіль вечірній. – 1999. – 3 лист.
Романюк П. «Білі ночі, чорні дні» [Текст] : [книга спогадів народного артиста України О. Гринька] / П. Романюк // Культура і життя. – 1998. – 3 черв.
* * *
Гринько Олександр [Текст] // Мистецтво України: біограф. довідник. – Київ, 1997. – С. 177.
Медведик П. Гринько Олександр [Текст] / П. Медведик, С. Веселка // Енциклопедія сучасної України. – Київ, 2006. – Т. 6. – С. 468.
Мельничук Б. Гринько Олександр Боніфатійович [Текст] / Б. Мельничук // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. – Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. – Т. 1 : А–Й. – С. 417.