(1922- 2018)
Петро Ластівка – український актор, літератор. Народився 5 червня1922 року в селі Савинці, нині Рокитнянського району Київської області. На життєвому шляху Петра Трохимовича були раннє сирітство, Голодомор, війна. Та ніщо не зламало мрії стати актором. Бажання служити театрові передалося від батьків, а оберегом його мистецької долі став титан української національної сцени Амвросій Бучма.
Закінчив школу кіноактора при Київській кіностудії художніх фільмів (1949, нині кіностудія ім. О. Довженка). Працював у Закарпатському та Чернігівському музично-драматичному театрах. 1960-1988 – актор Тернопільського музично-драматичного театру (нині академічний театр).
Зіграв понад 100 ролей:
Петро («Наталка Полтавка» Івана Котляревського), Левко і Брут («Майська ніч» та «Вій» за Миколою Гоголем), Мельниченко («Дай серцю волю, заведе в неволю» Марка Кропивницького), Кравчина («Незабутнє» за Олександром Довженком), Лопата («Земля» за Ольгою Кобилянською), Крячко («Дикий Ангел» Олексія Коломійця), Василь («Циганка Аза» Михайла Старицького), Горфорд («Слухайте, товариші потомки» Д. Мусієнка), Василь Коврига («Рідна мати моя» Ю. Мокрієва), Кирило («Спасибі тобі, моє кохання» Олексія Коломійця), Олексій Молчалін («Лихо з розуму» О. Грибоєдова).
Знявся у кінофільмах: «Третій удар» (1948), «Чортова дюжина» (1970), «Вершники» (1972), «Дума про Ковпака» (1973–1976).
Автор статей, нарисів, спогадів у періодиці та п’єс: «Міль» (1953), «За волю Карпат» (1955), «Дівчина з Десни»(1959), «Обличчям до сонця» (1968), «Роман Міжгір’я» (1972, за однойменним твором Івана Ле).
Не стало Ластівки Петра Трохимовича 18 грудня 2018 року. Похований у місті Тернополі.
Література
Андріїшин В. Дослужився на сцені від солдата до маршала [Текст] / В. Андріїшин // Вільне життя. – 2002. – 6 лип. – С. 5.
Баров Є. Ветеран-фронтовик, народний артист України Петро Ластівка: «Я всю війну пройшов і ніколи не чув, щоб хтось із наших десантників крикнув, йдучи в атаку: «За Сталіна!» І сам ніколи не крикнув, бо не міг: мені б язика покорчило…» [Текст] / Є. Баров // Нова Тернопільська газета. – 2018. – 9-15 трав. – С. 7.
Демків Б. Велика таїна любові : до 75-річчя з дня народження Петра Ластівки [Текст] / Б. Демків // Тернопіль вечірній. – 1997. – 5 лип. – С. 4.
Ластівка П. Пішов із кіно, щоб грати у театрі [Текст] / П. Ластівка // 20 хвилин. – 2012. – 2 лип. – С. 9.
Ониськів М. Петро Ластівка-старший: «Згадайте витязів Вітчизни» [Текст] / М. Ониськів // Вільне життя. – 2011. – 6 трав. – С. 2.
Папуша І. Ластівка високого польоту [Текст] : нар. артисту, драматургу, кавалеру бойових орденів Петру Ластівці – 95! / І. Папуша, О. Коверко // Нова Тернопільська газета. – 2017. – 5-11 лип. – С. 6.
Папуша І. Петро Ластівка: «Я актор-гладіатор, який осідлав трьох Пегасів: сцену, драматургію і поезію» [Текст] / І. Папуша // Вільне життя. – 2012. – 6 лип. – С. 6.
Папуша І. «Театр – це моє серце…» [Текст] : [про актора Петра Ластівку] / І. Папуша // Нова Тернопільська газета. – 2007. – 4-10 лип. – С. 5.
Петро Ластівка – уже 88! [Текст] // Нова Тернопільська газета. – 2010. – 7-13 лип. – С. 7.
Попович Ж. Життя артиста – пекло у раю [Текст] / Ж. Попович // Номер один. – 2012. – 11 лип. – С. 9.