Серед зимових свят чи не найяскравішим є Різдво. Все кругом перетворюється на казковий вертеп, де здійснюються бажання і творяться дива. Кругом панує особлива різдвяна містерія. Напевно немає міста яке б не уособлювало собою сам дух Різдва разом із неповторною й таємничою атмосферою цього свята.
Дух свята – це дуже важливо. Він надихає, підносить настрій, перелаштовує думки на позитив, єднає нас, вселяє віру в краще, бажання творити добро, допомогти тим, які потребують допомоги, адже добро робить людей сильнішими і щасливішими.
Неможливо уявити свята без ошатної ялинки. Повага до ялинки як символу перемоги над смертю і засобу для захисту домашнього вогнища від злих духів існувала в германских племен ще до прийняття християнства.
У XIV столітті початок року німці перенесли на Різдво, звичай прикрашення ялинки перейшов на це свято у ХVІ ст.
Літопис тих часів свідчить, що прикрашали різдвяне дерево паперовими трояндами, яблуками, горішками, печивом, грудочками цукру.
Вперше прикрасив різдвяну ялинку Мартін Лютер. Кажуть, що це він запалив на ялинці свічки, як нагадування про Віфлеємську зірку. Пізніше цю зірку стали розміщувати на верхівці ялини, а свічок ставили рівно дванадцять – чи то по кількості місяців у році, чи то по кількості апостолів. Поряд з горіхами, яблуками, пряниками на гілках висіли фігурки янголів і пастухів.
Пройшли роки, і замість яблук та солодощів людство вигадало наряджати ялинку кольоровими кульками.
Багато століть тому, у небесах спалахнула Вифлеємська зоря, сповістивши прихід у світ любові, чистоти, віри і надії.
Різдво – одне з найкрасивіших і улюблених свят в Україні. Воно має багату історію з унікальними традиціями, звичаями і символами. Це колиска нашої віри, а тільки віра в силі це таїнство в покорі прийняти, розуміти і радісно оспівувати народження Божої Дитини, з великою любов’ю та пошаною прославляти та величати.
Різдво – це час чудес, казок, любові, тепла, нових очікувань та неймовірних подій.
Магія різдвяних свят охопила міста України. Жителі міст силами власної фантазії, створюють на вулицях, балконах, у вікнах і вітринах справжню веселкову феєрію серед зими, щоб викликати позитивні емоції, щоб відчути справжню атмосферу свят, що наближаються.
Різдво відзначають у багатьох країнах світу по-різному.
У святкову атмосферу казки, радості від народження Сина Божого поринула столиця Бельгії. Брюссель спалахує різдвяними фарбами, площі і вулички мерехтять світлом гірлянд, витає запах бельгійських вафель і шоколаду. Це наближається час фестивалю «Winter Wonders» «Зимових чудес». Казкові вогні, у них місто просто потопає. Вражають феєричні рухомі проекції на Королівський палац, храм святої Катерини та інші споруди міста. Будівлі на очах трансформуються, «оживають» і починають перевтілення – стають схожими на космічний корабель, величезну квітку… Влаштовують грандіозний феєрверк і звичайно різдвяний ярмарок.
В Норвегії під час Різдва всі міста й села прикрашені гірляндами, у вікнах будинків сяють ліхтарики. У місті Дрьобак є поштове відділення Санта-Клауса і єдиний на всю Скандинавію різдвяний магазин, відкритий цілий рік. А мешканці Бергена започаткували власну різдвяну традицію: місцеві підприємства, школи, дитсадки й небайдужі городяни об’єднують зусилля і споруджують ціле місто з імбирного печива.
У Норвегії Різдво називають Юль, тому норвезького Санта-Клауса звуть Юленіссе. Різдвяні традиції норвежців кореняться у дохристиянській добі. Тоді святкування полягало в принесенні в жертву тварин і розпиванні великої кількості пива. Нині обмежуються лише пивом. Натомість збереглася інша різдвяна традиція: ховати у Святвечір усі мітли та віники – щоб залишити без транспортних засобів відьом й іншу нечисть.
Різдво для австрійців – це справді найбільш важливе та очікуване свято року. Адвент – це той час, коли Відень перетворюється на великий сяючий вогник. Святкову ілюмінацію можна побачити скрізь – на вікнах приватних будинків, їх вхідних дверях, балконах та терасах, фасадах магазинів, кафе та ресторанів. У Відні засяяли три десятки торгових вулиць та центрів, створюючи адвент-настрій у віденців та гостей з усього світу і переносячи їх у справжню різдвяну казку.
Вишукані люстри з теплим білим світлом надають незрівнянне сяйво та ідентичність вулиць у центрі міста.
В Австрії на різдвяних ярмарках продаються сувеніри та подарунки ручної роботи й традиційні смаколики, наприклад, штоллен – різдвяний кекс. Солодощами – шоколадками, марципанами, білочками та голубами з тіста – заведено прикрашати ялинки. Використовують і звичайні прикраси, здебільшого червоні й золоті і обов’язково справжні свічки, які запалюють за спеціальним ритуалом.
Щоб дітлахам легше було дочекатися Різдва, батьки купують для них адвент-календарі у вигляді будиночків чи паровозиків з 24-ма віконцями: щодня треба відкривати одне віконце, за яким у комірці лежить цукерка або маленька іграшка.
У Німеччині теж популярні адвент-календарі й традиція запалювати чотири свічки у різдвяному вінку впродовж адвенту. А ось у справі декорування осель німці перевершили всіх. Їхні будинки і подвір’я перетворюються на справжні виставки різдвяного декору й ілюмінації. На дверях вішають вінок, вікна оздоблюють фігурками та підвісками, скло розмальовують, на підвіконні запалюють різдвяну свічку – неодмінно «живу», не електричну. Надворі ставлять традиційну шопку, фігури оленів і зайців.
Німецькі різдвяні ярмарки – найяскравіші у цілій Європі. В одному лише Мюнхені під час адвенту діє зо три десятки ярмарків, кожен з яких має власну атмосферу, а якщо порахувати й околиці, то ярмарків набереться не менше сотні! Саме у Німеччині народилася традиція прикрашати ялинку на Різдво. Німці прикрашають її пряниками й печивом у вигляді вершників, пташок, зірок, мережив. Під ялинкою залишає подарунки німецький Миколай – дідо Вайхнахтсман.
Важливо, щоб у ці важкі часи у серцях людей був присутній дух Різдва. Щоб, незважаючи ні на що, люди не втрачали радості, віри і надії в різдвяну пору.
І нехай в ці світлі дні особлива духовна радість обіймає кожного з нас і дух народження Христового запанує в наших серцях і подарує віру, радість, мир, добро і процвітання!
Наповніть свої серця любов’ю…