(1987-2022)
Віталій Дерех – воїн, майданівець, журналіст, рятувальник, пластун, мандрівник, байкер, екстремал і справжній відчайдух. У нього було яскраве життя сповнене цікавих, часто небезпечних пригод і непересічного досвіду. Життя, у якому були улюблені гірські походи і досвід виживання у дикій природі, мотоцикли і мандри на край світу.
Віталій Дерех народився 3 вересня 1987 р. в місті Тернополі. У дитинстві Віталік був допитливим, непосидючим, іноді неслухняним хлопчиком, який завжди прагнув більше дізнатися про навколишній світ. Він добре вчився у школі, мав чудову пам’ять, але сфера його інтересів та зацікавлень була значно ширшою, ніж пропонувала стандартна шкільна програма. Мав схильність до гуманітарних предметів, особливо до історії, літератури.
Навчався у місцевій середній школі №6. Закінчив Галицький коледж імені В’ячеслава Чорновола. Працював журналістом газети «20 хвилин». У 2013 р. від редакції їздив в експедицію в Південну Африку та Мадагаскар.
Був членом 15-ї сотні «Самооборони Майдану», що складалася переважно із пластунів. Водночас працював на Майдані як журналіст. Робив репортажі з Києва, надсилав до редакції фото і відео. Йому вдалося зафіксувати на камеру деякі найважливіші події, свідком яких він став: сутички 1 грудня біля Адміністрації Президента на Банковій, коли беркутівці жорстоко розігнали і побили людей; протистояння 19 січня 2014 р. на вулиці Грушевського.
Пластував в 29-у курені УПЮ ім. Юрія Старосольського, згодом разом із своїм гуртком «Сірі Вовки» (в якому також був Віктор Гурняк, Герой України, загинув в бою за Україну в 2014 р.) – в 77 курені УПЮ ім. Івана Гавдиди, де і був впорядником, коли перейшов в старші пластуни. Учасник та інструктор у військово-патріотичному таборі «Легіон».
У 2014 р. пішов добровольцем в батальйон «Айдар» Збройних сил України; воював до липня 2015 р. У 2016-2018 рр. працював в Муніципальній варті міста Івано-Франківськ, зокрема рятувальником. З початком російського вторгнення в Україну 2022 р. вступив до 1-ї окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна, в складі якої брав участь в боях під Києвом, опісля на Луганщині. Керував розрахунком протитанкових засобів, з яким ліквідував не одну одиницю ворожої техніки та особового складу. Врятував життя багатьох побратимів. Під командуванням Віталія Дереха у травні 2022 р. розрахунок ПТРК «Скіф» («Стугна-П») знищив 15 одиниць техніки ворога.
Загинув Віталій Дерех 28 травня 2022 р. біля міста Попасна Луганської області внаслідок авіаційного удару. Віталій Дерех похований у рідному Тернополі на території Меморіального комплексу «Пантеон Героїв» на Микулинецькому кладовищі. У нього залишились мама, брат і кохана, друзі, побратими та величезна кількість людей, яких він надихнув своїм прикладом…
Віталію Дереху присвоєно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (8 липня 2023, посмертно) – за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові. Удостоєний Віталій Дерех ордену «За мужність» III ступеня (6 вересня 2016) – за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі. Також Віталій Дерех почесний громадянин міста Тернополя (22 серпня 2022, посмертно). Почесний громадянин Тернопільської області (2023, посмертно). У травні 2022 р. на честь Віталія Дереха назвали розрахунок 3-го батальйону Першої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна.
Література
Белякова І. Дякуємо, що ти був у нашому житті… Пам’ятті нашого колеги і друга Віталія Дереха [Текст] / І. Білякова // RIA. – 2022. – 1 черв. – С. 2-3.
Дуда І. Слово про одного дивака [Текст]: [до річниці загибелі журналіста Віталія Дереха] / І. Дуда // Свобода. – 2023. – 31 трав. – С. 2
Єпур В. Провели на вічну варту [Текст]: [журналіст Віталій Дерех] / В. Єпур // RIA +. – 2022. – № 8 черв. – С. 11