Степан Алич народився 8 червня 1946 р. в с. Серединки Тернопільського району. Через нещасний випадок десятирічний хлопчик зазнав важкої травми і на все життя залишився прикутим до ліжка. Відтоді закінчилося його дитинство й життя перейшло в інший вимір, інший світ, так не подібний на світ його ровесників.
Згодом лікарняні палати замінили на довгі роки палати санаторію у Бережанах. Незважаючи на вирок долі, Степан утверджувався в тому нелегкому житті, як людина: вчився, пізнавав світ, людей.
Здавалося б, що зла доля позбавила його вибору, прирекла на вічне каліцтво. Та не скорився юнак. Люди, які оточували його у ці нелегкі роки, посіяли в душі надію, що згодом переросла на мрію стати письменником.
Після перебування у Бережанах сімнадцятирічного Степана перевели у Підгорецький будинок інвалідів, де він пробув до 1976 р. У Підгірцях він побачив на сторінках районної газети свої перші публікації: слово стало його долею.
Згодом Степана перевели у Петриківський будинок престарілих та інвалідів. Сюди до нього майже щодня приходили нові друзі – Марія Балицька, Олег Герман, Ярослав Гевко, члени обласного клубу творчої молоді “Сонячні кларнети”.
Працював поет багато і натхненно, його вірші були надруковані в “Молоді Україні”, “Літературній Україні”, журналах “Жовтень”, “Україна”, альманасі “Поезія” і, звичайно, у “Вільному житті” та “Ровеснику”. Збірка поезій “Сяйво благословенне” вийшла після його смерті у 1988 році.
Помер письменник 13 жовтня 1984 р.
Степан Алич назавжди залишився несхитним, нескореним перед найстрашнішими бурями життя.
ЛІТЕРАТУРА:
Алич С. Зорепад [Текст] : вірші / С. Алич // Вільне життя. – 1981. – 27 груд. – С. 3.
Алич С. Розп’ятий промінням [Текст] / С. Алич . – Тернопіль : Лілея, 2011. – 184 с.
Алич С. Ріка; Прийде день; Біля пам’ятника Степанові Будному… [Текст] / С. Алич // Тернопілля ’96: регіон. річник. – Тернопіль, 1996. – С. 479 – 482.
Алич С. Твори зі мною, земле [Текст]: вірші / С. Алич //Жовтень. – 1985. – С. 8-9.
Алич-Мокрій С. “Весь вік – змагання з крутизною…” [Текст] : вірші / С. Алич-Мокрій //Слово. – 1999. – № 1. – С. 89 – 90.
Алич-Мокрій С. Журавлі з Тернового полі: батькові моєму присвячую [Текст] : вірші / С. Алич-Мокрій // Тернопіль. – 1994. – № 5-6. – С. 9.
Алич-Мокрій С. Зрілість; Рояль; Мета; Молитва Івана Вишенського [Текст] : вірші / С. Алич-Мокрій // Тернопіль: Тернопільщина літературна. – Тернопіль, 1991. – Дод. 2. – С. 83
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ
Волинець Н. Сіяти зерна духовності [Текст] : (про перебування С. Алича в Коропецькій школі-інтернаті) / Н. Волинець // Друг читача. – 1990. – 8 берез.
Гевко Я. “На світ крізь райдугу дивлюсь…” [Текст] / Я. Гевко // Тернопілля ’96: регіон. річник. – Тернопіль, 1996. – С. 479.
Гевко Я. Слово про друга [Текст] : до 50-річчя від дня народження поета С. Мокрія-Алича / Я. Гевко //Вільне життя. – 1996. – 7 черв.
Гевко Я. Недоспівана пісня Степана Алича [Текст] / Я. Гевко, І. Складений //Жовтень. – 1985. – № 4. – С. 8 – 9.
Герман О. “Стежки, які лиш мужність знає…” [Текст] / О. Герман //Вільне життя. – 1988. – 4 жовт.
Демків Б. Поети народжуються раптово, як зорі, і, як зорі, раптово згасають [Текст] / Б. Демків //Тернопіль вечірній . – 1996. – 8 черв.
Дем’янова І. “Ти – мій світ…” [Текст] : [про поета С. Мокрія (Алича)] / І. Дем’янова // Курінь: літ. –мистецький альманах / гол. ред. І. Потій. – Тернопіль : Синтез–Поліграф, 2009. – С. 145–148.
Семеняк-Штангей В. “Розп’ятий промінням” – матриця душі й духу Степана Алича [Текст] : [вийшла книжка Степана Алича “Розп’ятий промінням”] / В. Семеняк-Штангей // Літературний Тернопіль. – 2012. – № 2. – С. 113–114.
“Я син твій, земле…” [Текст] // Вільне життя. – 1985. – 22 січ.
* * *
Алич Степан (8. 06. 1946 – 13. 10. 1984) [Текст] // Панчук І. Тернопільщина в іменах : довід. / І. Панчук. – Тернопіль, 2006. – С. 9.
Дем’янова І. Алич Степан Йосипович (08. 06. 1946 – 13. 10. 1984) [Текст] / І. Дем’янова, Б. Мельничук // Тернопільський енциклопедичний словник. – Тернопіль, 2004. – Т. 1. А – Й. – С. 34.