Володимир Барвінський – український публіцист, історик, соціолог, літературний критик, перекладач.
В українському громадсько-політичному, літературному житті 70-х початку 80-х років XIX ст. йому належить одне з помітних місць. Пробував свої сили на ниві художнього слова. Одначе сталося так, що впродовж багатьох десятиліть його ім’я несправедливо замовчували, його творчість тенденційно критикували, показували у викривленому, сфальсифікованому світлі.
В. Барвінський народився 25 лютого 1850 р. в с. Шляхтинці, нині – Тернопільського району в родині священика. Вчився у народній школі рідного села, а згодом у Тернопільській гімназії (1861 – 1867). Нещасливий випадок, що трапився в 14-річному віці, підірвав його здоров’я, ізолював від ровесників. З того часу Володимир усамітнився біля книжок.
Дитинство хлопця правдиво змальоване в автобіографічній повісті “Скошений цвіт” (1877).
У 1869 р. В. Барвінський вступив на правничий факультет Львівського університету. Він – засновник і редактор “Діла”, найбільшої української газети в Галичині, що майже безперервно виходила від 1880 до 1939 р., а наприкінці 1860-х рр. належав до засновників товариства “Просвіта” та Руського товариства педагогічного. З 1872 р. В. Барвінський служив у Львівських адвокатських канцеляріях, водночас працював на громадській ниві.
Під псевдонімом Василь Барвінок він опублікував повісті “Скошений цвіт” (1877) і “Сонні мари молодого питомця” (1879). У цих творах автор порушив проблеми життя українців Галичини, торкнув болючих питань суспільного й національного розвитку, намагався вказати шляхи виходу з неволі.
Автор виходив за межі традиційної “селянської” теми своїх попередників і сучасників та робить прорив до зображення життя інших суспільних верств.
У середині 1870-х років В. Барвінський написав повість “Безталанне сватання”, де зумів висвітлити характерні подробиці з життя вчительства, чиновництва, попівства, селянства, польської шляхти, в окремих епізодах, зокрема, в описах панського бенкету, він вдало користував сатиричними засобами викриття.
Повісті В. Барвінського, як і ранні оповідання “Тридцять літ тверезості”, “Мужик і пан” та “Химерні любощі” розширюють наші уявлення про західноукраїнську прозу 70-х років ХІХ століття.
У творчому доробку письменника – переспіви сербсько-хорватських народних пісень “Косове поле” і “Сон цариці Милиці”. Виступав із статтями на політичні, суспільні, культурно-освітні й літературні теми в часописах “Діло”, “Правда” та з популярними книжками “Просвіти” для селян, у яких сміливо й наполегливо боровся за визнання та ствердження своєї нації, захищаючи знедолений український люд. Видав у Львові “Бібліотеку найзнаменитіших повістей”, в якій вийшли перші переклади українською мовою Ч. Діккенса, Е. Золя, Г. Флобера, Е. Ожешко, І. Тургенєва (“Дим”), М. Гоголя (“Мертві душі”).
30 листопада 1880 р. організував перше українське народне віче у Львові, учасники якого вимагали від австрійської влади поліпшення державно-економічного становища галицьких українців, надання їм політичних, економічних, культурних прав.
Володимира Барвінського, хоч був ще молодий, уважали провідником партії народовців у Галичині. Працював і мешкав у редакції.
Життя В. Барвінського обірвалося 3 лютого 1883 р. Не дивно, що на його смерть відгукнулися найвизначніші галицькі поети того часу Іван Франко і Корнило Устиянович. І.Франко написав вірш “На смерть бл. п. Володимира Барвінського дня 22 січня (3 лютого) 1883 р.”
Передчасна кончина сколихнула весь Львів. В. Барвінського поховали на центральній алеї Личаківського цвинтаря, поряд з родинною гробницею О. Барвінського та М. Шашкевича.
ЛІТЕРАТУРА:
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ
Бак В. Поняття національного в Українській філософській думці Галичини третини ХІХ ст. [Текст] / В. Бак // Людина і політика. – 2002. – № 2. – С. 97–102.
Барвінський Володимир Григорович (псевдоніми – Василь Барвінок, Ришмидинов та ін.) – український письменник, публіцист, громадський діяч [Текст] // Провідники духовності в Україні. – Київ, 2003. – С. 174.
Володимир Барвінський [Текст] // Левицький К. Українські політики Галичини / К. Левицький. – Тернопіль, 1996. – С. 36–38.
Володимир Барвінський [Текст] // Лупій Г. В. Львівський історико-культурний музей-заповідник “Личаківський цвинтар”: путівник / Г. В. Лупій. – Львів, 1996. – С. 51-52.
Володимир Барвінський. 1850–1883 [Текст] : письменник, літературознавець, публіцист, громадський діяч // Визначні постаті Тернопілля : біогр. зб. – Київ, 2003. – С. 13.
Гуцал П. Ратник за рідний люд [Текст] / П. Гуцал, М. Ткачук // Історичний календар’98. – Київ, 1997. – С. 44–45.
З когорти ратоборців [Текст] : (до 150-річчя від дня народження В. Барвінського) // Головин Б. Нації незгасний смолоскип / Б. Головин. – Тернопіль, 2003. – С. 138–140.
Засновник часопису “Діло” [Текст] // Український історичний календар’95. – Київ, 1994. – С. 37.
Злупко С. М. “Досліди з поля статистики” Володимира Барвінського [Текст] / С. М. Злупко // Статистика України. – 2002. – № 2. – С. 91–95.
Кияновська Л. Володимир Барвінський – письменник, публіцист, громадський діяч [Текст] / Л. Кияновська // Визначні постаті Тернопілля: біогр. зб. / уклад. О. Бенч, В. Троян. – Київ, 2003. – С. 13.
Мельничук Б. Родина Барвінських [Текст] : [про життя та діяльність В. Барвінського] / Б. Мельничук // Тернопіль вечірній. – 1992. – 15 січ. – С. 4 – 5.
“Моя відрада – в праці”: (триптих про братів Барвінських ) [Текст] // Качкан В. А. Українське народознавство в іменах: в 2-х ч. / В. А. Качкан. – Київ, 1995. – Ч. 2. – С. 44–62.
Павлишин С. Володимир Барвінський [Текст] // Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі.. 1898 – 1998. – Тернопіль – Львів, 1998. – С. 648 – 649.
Павлишин С. Родина Барвінських в українській культурі [Текст] : [про життя та діяльність В. Барвінського] / С. Павлишин // Тернопіль. – 1992. – № 3-4. – С. 35-37.
Пам’яті В. Барвінського [Текст] : [в с. Шляхтинці Терноп. р-ну відбулася святкова академія на відзначення 150-річчя від дня народження письменника] // Тернопіль вечірній. – 2000. – 8 берез.
Сохацький Б. “ Велике серце битись перестало…” [Текст] / Б. Сохацький // Свобода. – 2003. – 25 лют. – С. 4.
Сохацький Б. “ Я вибрав до життя борбу і працю…” [Текст] / Б. Сохацький // Свобода. – 2001. – 25 верес. ; 9 жовт. – (Славетні земляки).
Хропко В. “Поставити народ у своїй хаті на свою силу з своєю волею…” [Текст] / В. Хропко //Слово і час. – 1993. – № 2. – С. 47-49.
Шаповал Ю. Коли джерела не пересихають [Текст] : життєвими дорогами редакторів часопису “Діло” ( 1880–1931 р.) / Ю. Шаповал// Дзвін. – 1999. – № 5–6. – С. 100–101.
* * *
Барвінський Володимир (25. 02. 1850 – 3. 02. 1983) – укр. громад. – політ. діяч, публіцист, письменник [Текст]// Ткачов С. 250 імен на карті Тернопілля: польсько–укр. культ. взаємини / С. Ткачов, В. Ханас. – Тернопіль, 1996. – С. 7.
Барвінський Володимир (1850–1883) [Текст] // Енциклопедія українознавства / за ред. В. Кубійовича. – Львів, 1993. – Т. 1. – С. 92–93.
Барвінський Володимир (25. 2. 1850 – 3. 2. 1883) [Текст] // Підкова І. З. Довідник з історії України / І. З. Підкова, Р. М. Шуст. – Київ, 1993. – Т. 1. (А – Й). – С. 46.
Барвінський Володимир (1850– 1883) – укр. письменник [Текст] // УЛЕ. – Київ, 1988. – Т. 1. – С. 130.
Барвінський Володимир Григорович ( 25. ІІ. 1850 – 3. ІІ. 1883 ) [Текст] // УРЕ. – 2-е вид. – Київ, 1977. – Т. 1. – С. 357.
Барвінський Володимир (25. 02. 1850 – 3. 02. 1883) [Текст] // Панчук І. Тернопільщина в іменах : довід. / І. Панчук. – Тернопіль, 2006. – С. 14.
Володимир Барвінський [Текст] // Український енциклопедичний словник–календар / упоряд. Я. Вікалюк. – Тернопіль, 2003. – С. 69.
Мельничук Б. Барвінський Володимир Григорович (25.02.1850–03.02.1883) – громадсько-політичний діяч, публіцист, письменник, критик, юрист, видавець [Текст] / Б. Мельничук // ТЕС. – Тернопіль, 2004. – Т. 1. – А–Й. – С. 82.
Хоменко О. Барвінський Володимир ( 25. 11. 1850, с. Шляхтинці, тепер с. Гніздичка Тернопільського р-ну Тернопільської обл. – 03. 11. 1883, Львів ) – журналіст, письменник, громадсько – політичний діяч [Текст] // Українська література у портретах і довідках: давня література – література ХІХ ст. : довід. – Київ, 2000. – С. 17–18.
155 років від дня народження Володимира Барвінського ( 25. 02. 1850 – 3. 02. 1883 ) – українського громадсько – політичного діяча, публіциста, письменника [Текст] // Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2005 рік: бібліогр. список. – Тернопіль, 2004. – С. 30–31.