Будний Степан

Степан Будний – поет, учитель, журналіст. Він назавжди залишиться в пам’яті молодим, двадцятип’ятирічним.
Поезія Степана Будного, як поезія Василя Симоненка, займає особливе місце в нашій літературі. Це передусім поезія мужності й правди, любові й болю. Це гімн Життю і Людині.

Чим же вона полонить серце молоді? Безумовно, своєю щирістю, оптимізмом, дитинним світосприйманням.

Народився Степан Будний 23 серпня 1933 р. в с. Струсів, нині – Теребовлянського району. Рано залишився без батька. Закінчивши середню школу, Степан вступив до Чернівецького університету, навчався на філологічному факультеті. У студентські роки брав активну участь у літературних вечорах, публікував свої поетичні та прозові твори в університетській багатотиражці, обласній газеті “Радянська Буковина”. Неодноразово його поезії друкували у Тернопільському “Вільному житті”.

Після закінчення навчання С. Будного хотіли залишити в Чернівцях – пропонували роботу в одній із шкіл та редакції обласної газети. Але Степан відмовився. Удома його чекала самотня мати. Повернувся у рідний Струсів. Спочатку вчителював у Кровинківській семирічці. А згодом перейшов працювати у редакцію струсівської районної газети “Червоні зорі”. Одночасно викладав українську мову і літературу у вечірній школі.

У березні 1958 р. в Тернополі відбувся вечір-зустріч з П. Тичиною. Тут Степан прочитав свій вірш “Звертання до Марічки” й отримав благословення від Поета.

Та жорстока доля надто мало виділила С. Будному часу для життя, для радості й праці. Невиліковна хвороба прийшла несподівано. Степан потрапив у Тернопільську обласну лікарню. Там, в онкодиспансері, він вступив у нерівний бій із страшною недугою. В безсонні ночі, у перервах між операціями створив більшу частину свого творчого доробку.

У часи тяжкої недуги поет звертався до Лесі Українки, вчився у неї мужності, нескореності, називав її своєю незрадливою учителькою.

Уже не хотіли слухатися руки, тільки чітко працював мозок. “Писати, писати до останнього подиху про народ, писати для народу”.

Я лежав в білосніжній палаті,
Де немає ні вітру, ні моря.
І придумав легенду про чайку,
Що вмирала, сумна і велична.

Ця легенда стала лебединою піснею поета. Він здогадувався про свою приреченість, тому так спрагло і гостро ловив кожний порух життя, природи, невидимими променями посилав у світ свою любов до людей.

За два дні до трагічної розв’язки він прийшов, незважаючи на заборону лікарів, у редакцію обласного радіо і прочитав свої поезії. Востаннє…

Степан Будний помер 22 червня 1958 р. Похований у Струсові.

Посмертно видано книги С. Будного “Людина до сонця йде” (1961), “Поезії” (1972), “Син землі” (1997).

У Тернополі його іменем названа обласна літературно-мистецька премія. Посмертно, у 1991 р. С. Будний був прийнятий у члени Спілки письменників України. У Струсові, на батьківщині поета, в середній школі, яка носить його ім’я, 26 жовтня 1991 р. відкрито музей.

Поетичний доробок Степана Будного не такий уже й великий, але без нього не можна уявити своєрідність української поезії кінця 50-х – початку 60-х років XX століття. Він збагатив нашу лірику новою тематикою, новими жанрами й інтонаціями. Поет створив неповторний тип ліричного героя, яскраво виразив дух гуманізму, свободи, волі до життя, і в цьому сила його поезії. Виступав також з перекладами віршів, прозових творів, літературно-критичними статтями. Його твори перекладали білоруською, молдавською, польською, російською та іншими мовами.

ЛІТЕРАТУРА:

ТВОРИ

Будний С. Батьківщина. Земля. Тернопілля. Мій старий білокамінний дім..: [Текст] : вірші / С. Будний // Теребовлянщина: Краєзнавчий і літературно-мистецький альманах-календар на 2001 рік. – Тернопіль, 2001. – С. 301-302.

Будный С. Быть всегда молодым [Текст] : стихотворение / С. Будный // Радуга. – 1983. – № 12. – С. 148-149.

Будний С. Візьми мене, пісне, на крила. Буду завжди молодим. Мете на дворі завірюха. Шопена вальс. Ти питаєш, мамо, чи скоро [Текст] : вірші // Вільне життя. – 1993. – 21 серп.

Будний С. Вірші [Текст] // Комсомольські багаття : збірник. – Київ, 1987. – С. 25-41.

Будний С. Земля [Текст] : вірш / С. Будний // Подруга. – Київ, 1977. – С. 168; Позакласне читання. Зб. худ. творів. 5 кл. – Тернопіль, 1998. – С. 123.

Будний С. Земля. Тернопілля. Батьківщина. Мене недуга гне додолу. Я сьогодні закоханий в світ. Розмова з лікарем. Я – молодий нащадок Прометея. Сонячний весь, молодий [Текст] : вірші / С. Будний // Ровесник. – 1983. – 23 серп.

Будний С. Земля. Цвітуть в Тернополі сади. Матері. Я – молодий нащадок Прометея. О, матері поетів всіх століть. Прощайте [Текст] : вірші / С. Будний // Тернопіль: Тернопільщина літературна. – Тернопіль, 1991. – Дод. 2. – С. 9-10.

Будний С. “Людям серце несу молоде!…” [Текст] : вірші / С. Будний // Селянська доля. – 1990. – 8 лист.

Будний С. Назови моїм іменем сина [Текст] / С. Будний // Укр. мова і літ. в школі. – 1993. – № 9. – С. 42.

Будний С. Пісня про Марічку [Текст] / С. Будний // Укр. мова і літ. в школі. – 1993. – № 9. – 4 стор. обкл.

Будний С. Поезії [Текст] / С. Будний. – Київ : Молодь, 1972. – 167 с.

Будний С. Радісно жити. Земля. Земля всміхається до мене. Кожна гілка дзвенить. Матері. Вітром юним і ласкавим… Запитай у Лесі Українки. Прощавайте. Зламана дика черешня… [Текст] : [вірші] / С. Будний // Література рідного краю : 5-11 кл. : хрестоматія / упоряд. Н. Ю. Біловус, Л. С. Боруцька, М. М. Кондирєва. – Тернопіль : Мандрівець, 2011. – С. 571-576.

Будний С. Світовідчування [Текст] / С. Будний // Богославень: Духовна поезія західноукраїнських авторів / ред.-упоряд. Б. Мельничук, М. Ониськів. – Тернопіль, 1994. – С. 253.

Будний С. Син землі: Поезії. Художня проза. Щоденникові записи. Листи. У вінок поетові. Слово поета у піснях [Текст] / С. Будний / упоряд. Г. Кушнерик, М. Ониськів. – Львів: Каменяр, 1997. – 382 с.

З листів та щоденників С. Будного [Текст] // Укр. мова і літ. в школі. – 1993. – № 9. – С. 42-43.

ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ

Бандурка І. Хочу, щоби моя любов стала моєю піснею» [Текст] : [90-річчя від дня народження Степана Будного] / І. Бандурка // Свобода. − 2023. − 30 серп. − С. 5.

Бойчук Н. “Принеси мені пролісків білих…” [Текст] : (Спогади Надії Бейтер про С. Будного) / Н. Бойчук // Вільне життя. – 1999. – 25 лют. – С. 4 ; Тернопілля ‘ 98–99: реґіон. річник. – Тернопіль, 2002. – С. 394–395.

Братусь М. “Моя любов зі мною не умре : вона сильніша смерті і відчаю…” [Текст] : урок за творами Степана Будного / М. Братусь // Дивослово. – 2010. – № 1. – С. 22-25.

Будний Степан (23. 08. 1933 – 22. 06. 1958) [Текст] // Теребовлянщина: Куликівський А. Вони прославили рідну землю (на скрижалях історії). – Львів – Теребовля. Вип. 1. – 1999. – С. 130.

Вандзеляк, Г. Степан Будний: “За мною верби плачуть над Серетом” [Текст] : [80 років від дня народження поета Степана Будного] / Г. Вандзеляк // Свобода. – 2013. – № 23 серп. (№68). – С. 8.

Вільчинський О. Про Степана Будного [Текст] / О. Вільчинський // 20 хвилин. – 2008. – 15 лип. – С. 10.

Вістюк В. Безсмертя поета [Текст] / В. Вістюк // Вільне життя. – 1998. – 3 верес.

Вістюк Г. Свято поезії [Текст] / Г. Вістюк // Ровесник. – 1983. – 22 верес. – С. 3.

Гевко Я. “Сонце у грудях моїх…” [Текст] / Я. Гевко // Вільне життя. – 1993. – 21 серп.

Грещук Г. Сонячний весь, молодий [Текст] / Г. Грещук // Свобода. – 1998. – 19 верес.

Демків Б. Життя, як спалах [Текст] / Б. Демків // Ровесник. – 1983. – 23 серп.

Демків Б. “Моя любов мене переживе…” [Текст] / Б. Демків // Вільне життя . – 1999. – 20 серп.

Демків Б. Сонце його любові [Текст] / Б. Демків // Жовтень. – 1983. – № 8. – С. 113-121.

Дерій В. Безсмертя поета [Текст] / В. Дерій // Вільне життя. – 1993. – 6 серп.

Джурба Л. Молодість вічна [Текст] / Л. Джурба // Ровесник. – 1989. – № 23.

Добровольський М. Щастя бути молодим [Текст] : 70-річчя від дня народження поета Степана Будного / М. Добровольський // Вільне життя. – 2003. – 23 серп. – С. 4.

Життя – як спалах [Текст] // Лубківський Р. Високі райдуги / Р. Лубківський. – Львів, 1979. – С. 56-65.

Климець Ю. Чисте полум’я любові до життя [Текст] / Ю. Климець // Дніпро. – 1984. – № 5. – С. 118-121.

Котляр В. Обірвана дорога до сонця…[Текст] / В. Котляр // Свобода. – 2003. – 19 серп. – С. 3.

Краснодемський В. За ним і досі верби плачуть над Серетом [Текст] : минуло 80 років від дня народження поета Степана Будного / В. Краснодемський // Голос України. – 2013. – 7 верес. (№ 166). – С. 10.

Краснодемський В. “Моя любов зі мною не умре”, або чому поезія Степана Будного досі залишається невідомою для масового українського читача [Текст] / В. Краснодемянський // Голос України. – 1998. – 22 верес.

Крізь призму дитинства й історії [Текст] // Гром’як Р. Література Золотого вересня / Р. Гром’як. – Київ, 1989. – С. 276-279.

Кушнерик Г. Народжений великою землею [Текст] / Кушнерик Г. // Будний С. Син землі / С. Будний. – Львів, 1997. – С. 5-16.

Кушнерик Г. Степан Будний. Велика, як сонце, любов [Текст] / Г. Кушнерик //Тернопілля’ 97: регіон. річник. – Тернопіль, 1997. – С. 355-360.

Кушнерик Г. “Я на пісенному посту…” [Текст] / Г. Кушнерик // Вільне життя. – 1983. – 23 серп.

Лубківський Р. Життя – як спалах [Текст] // Будний С. Поезії / Р. Лубківський. – Київ, 1997. – С. 5–15.

Мельничук Б. “Завжди ваш…” Слово про Степана Будного на його 75-річчя [Текст] / Б. Мельничук // Вільне життя. – 2008. – 22 серп. – С. 6.

Молодий нащадок Прометея [Текст]: спогади, статті, матеріали про Степана Будного. – Тернопіль, 2008. – 452 с.

Нові члени Спілки письменників [Текст] // Літ. Україна. – 1991. – 11 квіт. – С. 5.

Новосядлий Б. Життя як спалах вічної любові [Текст] / Б. Новосядлий // Свобода. – 2008. – 4 лип. – С. 4.

Ониськів М. “Молодий нащадок Прометея” [Текст] / М. Ониськів // Вільне життя. – 2008. – 3 лип. – С. 6.

Ониськів М. “Щастя судилося мені бути завжди молодим” [Текст] / М. Ониськів // Вільне життя. – 2008. – 31 трав. – С. 5.

Онищук М. Вийшов покажчик [Текст] : [присвячений 75-річчю з дня народження та 50-річчю з часу смерті С. Будного] / М. Онищук // Вільне життя. – 2008. – 22 серп. – С. 6.

Паславський А. Йдеш ти до сонця, Степане [Текст] / А. Паславський // Вільне життя. – 1993. – 16 лист.

Полин Я. “Серце чисте я людям несу” [Текст] / Я. Полин // Вільне життя. – 1998. – 29 трав.

Садовська Г. Повертаються поети молодими [Текст] : (Фільм Я. Гевка “Сонце у грудях моїх” про С. Будного) / Г. Садовська // Вільне життя. – 1998. – 6 січ. – С. 3.

Складаний І. Молодий нащадок Прометея [Текст] / І. Складаний // Укр. мова і літ. в школі. – 1993. – № 9. – С. 39-43.

Слово його невідцвітне: Степанові Будному – 60 [Текст] // Тернопіль. – 1993. – № 4. – С. 26.

Слово поета у піснях [Текст] : (пісні на слова С. Будного) // Будний С. Син землі / С. Будний. – Львів, 1997. – С. 360-373.

Степан Будний [Текст] // Письменники Тернопілля. Члени національної спілки письменників України. – Тернопіль, 2010. – С. 19–20.

Степан Будний [Текст] // Тернопіль: Тернопільщина літературна.- Тернопіль, 1991. – Дод. 2. – С. 9.

Степан Будний: “Моя любов мене переживе“ [Текст] // Вільне життя. – 1993. – 20 серп.

“Степан Будний помер на моїх руках“ [Текст] // Нова Тернопільська газета. – 2005. – 26 жовт. – С. 9.

Степан Будний [Текст] : 1933 – 1958 : до 75-річчя від дня народж. і 50-річчя з часу смерті поета : біобібліогр. покажч. / Держ. архів Терноп. обл. Терноп. обл. б-ка для дітей ; упоряд. М. Ониськів, Б. Хаварівський, Н. Яскілка : ред. Л. Клочак. – Тернопіль : Воля, 2008. – 36 с. – (Корінь і крона. Вип. 49).

Степан Будний (1933 – 1958) [Текст] // Література рідного краю : 5-11 кл. : хрестоматія / упоряд. Н. Ю. Біловус, Л. С. Боруцька, М. М. Кондирєва. – Тернопіль : Мандрівець, 2011. – С. 568-570.

Струсівські зустрічі [Текст] // Городинський Л. Мандрівка по Теребовлі і Теребовлянщині / Л. Городинський, І. Зінчишин. – Львів, 1998. – С. 226 -228.

Ткачук М. Журавель з перебитим крилом [Текст] / М. Ткачук // Освітянин. – 1998. – № 5. – С. 42-44.

Ткачук М. І квітка сонця – людям [Текст] : образність лірики С. Будного / М. Ткачук // Вільне життя. – 1991. – 29 жовт.

Ткачук М. Світлий образ Беатріче [Текст] // Русалка Дністрова. – 1993. – № 14.

У тому щастя людини, що після смерті живуть, цвітуть маком і калиною її справи. Степан Будний [Текст] // Література рідного краю : 5-11 кл. : хрестоматія / упоряд. Н. Ю. Біловус, Л. С. Боруцька, М. М. Кондирєва. – Тернопіль : Мандрівець, 2011. – С. 65-70.

Ухналь М. “Легендою чи піснею зросту” [Текст] / М. Ухналь // Селянська доля. – 1993. – 25 верес.

Хаварівський Б. Квіти матері [Текст] / Б. Хаварівський // Ровесник. – 1987. – 7 жовт.

Чайка І. Дощ Степана Будного [Текст] / І. Чайка // Вільне життя. – 2015. – 22 трав. – С. 6.

Шулим Г. Поет, який йшов до Сонця [Текст] : [до 90-ї річниці Степана Будного] / Г. Шулим // Вільне життя. − 2023. − 16 серп. − С. 4.

* * *

Будний Степан (23. 08. 1933 – 22. 06. 1958) [Текст] // Панчук І. Тернопільщина в іменах: довід. / І. Панчук. – Тернопіль, 2006. – С. 27–28.

Будний Степан Франкович [Текст] // Укр. літ. енциклопедія: В 5-ти т. .- Київ, 1988. – Т. 1. – С. 242.

Гевко Я. Будний Степан Франкович (23.08.1933–22.06.1958) – поет [Текст] / Я. Гевко, Г. Кушнерик // ТЕС. – Тернопіль, 2004. – Т. 1. А–Й. – С. 195.

Рева Л. Б. Будний Степан Франкович (23. 08. 1933 – 22. 06. 1958) [Текст] / Л. Б. Рева // Енциклопедія сучасної України. – Київ, 2004. – Т. 3. Біо–Бя. – С. 541.

Степан Будний [Текст] // Український енциклопедичний словник–календар / упоряд. Я. Вікалюк. – Тернопіль, 2003. – С. 77.

* * *

Василь Махно – лауреат премії ім. С. Будного (1994 р.) [Текст] // Тернопіль вечірній. – 1994. – 13 серп.

Лауреати обласної премії ім. Степана Будного в галузі літератури і мистецтва [Текст] // Будний С. Син землі / С. Будний. – Львів, 1997. – С. 373.

Овсянна Л. Творчості глибинне джерело [Текст] : про лауреатів премії Степана Будного / Л. Овсянна // Ровесник. – 1984. – 12 груд. – С. 8.

* * *

75 років від дня народження Степана Франковича Будного (23. 08. 1933 – 22. 06. 1958) – українського поета // Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2008 рік: Бібліогр. покажч. – Т., 2008. – С. 88 – 91.

* * *

Бурега О. Син землі [Текст] : літературно–музична композиція, присвячена поетові Степану Будному / О. Бурега // Дивослово. – 2003. – № 11. – С. 61–65.

Юхно М. “А знаєш, Степане, ми нині були на святі…” [Текст] : (про вечір, приуроч. вшанув. С. Будного) / М. Юхно // Тернопіль вечірній. – 1998. – 28 серп.