Неординарною постаттю 1930–1940-х років був Мирослав Капій – український письменник, перекладач, педагог, фольклорист, історик. Усе життя він тягнувся до знань, до нового, а особливо ж любив молодь, у якій бачив порятунок прийдешньому, кохався в мовах.
Мирослав Капій (псевдонім – Юрій Луговий, Луговий Юрій) народився 5 травня 1888 р. в с. Коцюбинці, нині – Густинського району, в учительській сім’ї. Дитячі роки минули в с. Іванівна неподалік від Теребовлі, де у школі працювали його батьки. Закінчив Тернопільську гімназію, відділення україністики й германістики філософського факультету Львівського університету (1914).
Студент М. Капій із перших років навчання проявив значний інтерес до наукової та літературної творчості.
Писати вірші та публікувати їх М. Капій почав ще в часи гімназіальних студій. У львівських часописах “Світ”, “Бджола” (1906) видрукував низку поезій “Колисала мене неня”, “В. Т. ”, “Цвітуть цвітки”, “Я люблю…”, згодом виступив з віршами у коломийському альманасі “Ехо з-над Пруту”, у “Неділі”, а в 1908 р. у київських альманахах ”Розвага”, “Українська муза”, “Терновий вінок”.
Після закінчення університету М. Капію довелося всі свої знання, талант віддати гімназіям, педагогічній семінарії, середнім школам. Спочатку викладав (до 1928 р.) у Теребовлянській державній гімназії, деякий час працював викладачем німецької та французької мов у гімназії Лежайська Жешувського воєводства, у торговельній школі Ярослава (Польща).
На літературно-перекладацькому та фольклористичному материку рідної культури М. Капій залишив значний доробок, що, на жаль, цілком або майже невідомий культурній громадськості, читацькому загалові.
Очевидно, що фольклорні інтереси, дослідницькі спроби, поетичне чуття і блискуче знання мов, уміння послуговуватися їхніми нюансами і барвами добре прислужилися М. Капію у його оригінальній творчості, а також у перекладацькій роботі. Уже стали бібліографічною рідкістю науково-фантастична повість “В країні блакитних орхідей” (1932), повість “Із-під срібного Сяну” (1937) та “Фантастичні оповідання” (1939). На превеликий жаль, безслідно зникли рукописи незавершеної повісті про Морозенка, підготовленої до друку поетичної збірки про Карпатський край.
Повість “В країні блакитних орхідей” про першу експедицію землян на планету Марс. У ній чимало наукових здогадів, прогнозів, передбачень.
Перекладацькі інтереси і зацікавлення М. Капія були широкі, а результати втішні й вагомі. З російської він, наприклад, переклав оповідання В. Дорошенка “Пісенька паяца”, “Гостина”, О. Купріна “Щастя”, поему М. Лермонтова “Демон”, з польської – ряд творів В. Реймонта, М. Конопницької, з німецької – поезії Ф. Шіллера, Г. Гейне, драму Г. Ібсена “Будівничий Сольнес”. Та найбільший та найвагоміший ужинок – це переклади з французької мови, зокрема романів Ж. Верна “Чорна Індія”, “Плесом Амазонки”, “Діти капітана Гранта”, “Зоря Півдня”, “Монд Оріоль”, “Шансельор”.
Записував народні пісні, казки, легенди.
Помер М. Капій 24 березня 1949 р. в м. Косові Івано-Франківської області.
ЛІТЕРАТУРА:
ТВОРИ
Капій М. Прийди до мене. 3 синіх гір. Розцвілися квітки на широких луках. Я гадав, що по днях. Весною. 3 циклу “Ізраїль”. Не питайте [Текст] : вірші // Українська муза: поетична антологія. – Київ, 1908. – Вип. 11. – C. 1125-1126.
ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ
Губ’як В. Славетні імена Теребовлянщини [Текст] / В. Губ’як// Дивослово. – 1996. – № 9. – С. 20-25.
Із забуття – на царину рідної культури [Текст] // Качкан В. А. Українське народознавство в іменах: у 2-х ч. / В. А. Качкан. – Київ 1994. – Ч. 1. – С. 310 -318.
Капій Мирослав (псевд. Юрій Луговий, Лугович Юрій, М. К.) – письменник, перекладач, фольклорист, педагог [Текст] // Мазурак Я. Літературна Бережанщина: біограф. довідник / Я. Мазурак. – Бережани, 2000. – С. 50-51.
Капій (Луговий Юрій) Мирослав (5. 05. 1888–23. 03. 1949) – педагог, вчений, письменник, перекладач [Текст] // Теребовлянщина: іст.-краєзн. та літ.-мистец. журн. – Львів: Теребовля, 1999. – Вип. 1. – С. 122.
Капій Мирослав (5.05. 1888–24. 03. 1949) – укр. письменник і перекладач [Текст] // Ткачов С. Ханас В. 250 імен на карті Тернопілля: польсько-укр. культ. взаємини. – Тернопіль, 1996. – С. 26.
Качкан В. Грона любові [Текст] / В. Качкан. – Київ, 1994. – С. 109-115.
Качкан В. Життєвий і творчий шлях письменника-фантаста М. Капія [Текст] // Друг читача. – 1991. – 19 трав.
Качкан В. Мирослав Капій : із забуття – на царину рідної культури [Текст] / М. Капій // Тернопіль. – 1994. – № 5 – 6. – С. 25-28.
Качкан В. Цвіт забутих орхідей: Штрихи до життєпису Мирослава Капія [Текст] // Теребовлянщина: Краєзнавчий і літературно-мистецький альманах-календар на 2001 рік. – Тернопіль, 2001. – С. 363-365; Укр. культура. – 1993. – № 2. – С. 8-9.; Друг читача, 1991. – 29 трав.
Мороз В. Писав про дослідження Марса [Текст] : [уродженець Тернопільщини Мирослав Капій] / В. Мороз // RIA +. – 2016. – 20 лип. – С. 19.
Полек В. Він переклав “Демона” [Текст] / В. Полек, В. Хома // Вільне життя. – 1988. – 17 черв.
Повернутий із забуття [Текст] : до 115-річчя від дня народження М. Капія (1888 – 1949) // Календар знаменних і пам’ятних дат. – Київ, 2003. – ІІ кварт. – С. 43–46.
120 років від дня народження Мирослава Дмитровича Капія (5. 05. 1888–24. 03. 1949) – українського письменника, перекладача, фольклориста, краєзнавця [Текст] // Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на 2008 рік : бібліогр. покажч. – Тернопіль, 2008. – С. 60–61.
* * *
Капій Мирослав Дмитрович [Текст] // Укр. літ. енциклопедія: в 5-ти т. – Київ, 1990. – Т. 2. – С. 404-405.
Капій Мирослав (1888–1949) [Текст] // Гусятинщина: імена відомі і невідомі: довід.- бібліогр. покажч.– Тернопіль, 1999. – С. 53–54.
Капій Мирослав (5. 05. 1888–24. 03. 1949) [Текст] // Панчук І. Тернопільщина в іменах: довід. / І. Панчук. – Тернопіль, 2006. – С. 73.
Качкан В. Капій Мирослав Дмитрович (05. 05. 1888–24. 03. 1949) [Текст] / В. Качкан, Г. Кушнерик // ТЕС. – Тернопіль, 2005. – Т. 2. К–О. – С. 28.
Мирослав Капій [Текст] // Український енциклопедичний словник-календар / упоряд. Я. Вікалюк. – Тернопіль, 2003. – С. 127.