Український актор, режисер, заслужений діяч УРСР Євген Коханенко (справжнє прізвище Кохан) народився 10 лютого 1886 р. в селі Винятинці Заліщицького району Тернопільської області, у селянській родині. Вчився в учительській семінарії у Львові, у 1905 році вступив до драматичного театру товариства «Українська бесіда», де працював актором до 1914 року.
У 1917–1918 рр. український січовий стрілець Є. Коханенко працював в українському театрі, організованому січовими стрільцями. Був організатором трупи драматичного театру імені Лесі Українки в Києві. В 1924–1925 рр. організовує театр в Одесі, а в 1930–1931 рр. український театр «Жовтень» в Ленінграді (нині Санкт-Петербург).
Творча доля Є. Кохана була пов’язана з провідним Київським драматичним театром імені І. Франка. Він здобув визнання як талановитий майстер перевтілення. Особливо вдавалися йому ролі Курца у п’єсі «Хазяїн» І. Карпенка–Карого, Лундишева з «Майстрів часу» І. Кочерги; Антоніо з «Багато галасу даремно» В. Шекспіра. Театральні успіхи, а також бажання поділитися з глядачами думками, власним бажанням привели Є. Кохана до режисури. Наш земляк поставив такі вистави як: «Лісова пісня» Лесі Українки, «Дядя Ваня» Антона Чехова, «Тартюф» Мольєра, «Мірандоліна» Гольдоні.
Євген Кохан проявив себе як кіноактор. Першою екранною роботою стала роль рахівника у кінофільмі «Чистка», де виявився його комедійний хист. А в картині «Разом з батьками» Коханенко виконував одразу дві ролі — Стаха Павлюка та листоноші. Це було так майстерно, що навіть критики захоплювались різноплановістю характерів відтворених однією людиною.
Серед кращих ролей Є. Коханенка в театрі – Возний («Наталка Полтавка» Котляревського), Атоніо («Багато галасу даремно» Шекспіра), Лейба («Гайдамаки» за Шевченком), Півень («Диктатура» Микитенка), у кіно – Микита Кіндратович («Крокувати заважають», 1930), Стах Поплюйко («Разом з батьками», 1932), Приходько («Чарівний сад», 1935). Поставив вистави: «Іоанна – жінка Хусова» (1921), «Одержима» (1922), «Лісова пісня» (1919, 1927) Лесі Українки, «Тартюф» Ж.Б. Мольєра (1922, 1924).
Помер Євген Коханенко у 1955 році, похований у Полтаві.
Література
Медведик П. Яскраві грані таланту [Текст] / П. Медведик // Ровесник. – 1986. – 11 лют.
Медведик П. Коханенко Євген Теодорович [Текст] / П. Медведик // Тернопільський енциклопедичний словник. В 4-х т. – Тернопіль, 2005. – Т. 2. – С. 204.
Коханенко Євген Теодорович [Текст] // Мистецтво України : біогр. довідник. – Київ, 1997. – С. 327.
Коханенко Євген Теодорович // Мистеці України : енцикл. довідник. – Київ, 1992. – С. 325.
Коханенко Євген Теодорович – український актор і режисер, заслужений артист УРСР [Текст] // Театральна Тернопільщина : бібліогр. покажч. – Тернопіль, 2001. – С. 54−55.
Олійник В. І. Коханенко Євген Теодорович [Текст] / В. І. Олійник, О. С. Коваленко // Енциклопедія сучасної України. – Київ, 2014. – Т. 15. – С. 49.