Кухарик Мар’яна Ігорівна народилася 17. 03. 1997 р. в с. Вовківці, Борщівського району, Тернопільської області. З 2003−2012 рр. − здобувала освіту в Вовковецькій ЗОШ I-II ступенів. З 2007−2011рр. − навчалася в Борщівській школі мистецтв. Фах образотворче мистецтво.
З 2014 р. є членом районного мистецького об’єднання художників «Потік» та поетів «Ліра». 2012−2015рр. − навчалася в Борщівському агротехнічному коледжі, де здобула освіту «Агента комерційних послуг». У 2015 р. − вступила на навчання до Львівської філії Київського Національного університету культури і мистецтв (ЛФ КНУКІМ). На спеціальність «Дизайн середовища», денна форма навчання. У тому ж році вступила на навчання до БДФЕУ на спеціальність «Фінанси та кредит», заочна форма навчання.
Мар’яна – жвава,весела, енергійна дівчина, виключно з активною життєвою позицією: допитлива, працелюбна, товариська, творча, художньо обдарована.
Уміє сконцентрувати силу у потрібну хвилину, ніколи не підводить. Упродовж кількох років приділяє багато часу урокам майстерності декламації. В цьому досягла великого успіху. Лауреат Всеукраїнських, обласних та регіональних конкурсів поетичного слова. Автор збірки «Натхнення», дописувач альманаху «На берегах Нічлави».
Девіз: «І тільки тих поважають мільйони, хто поважає мільйони».
Незвідана даль
Проминуть, пролетять у незвідану даль,
Наче ті, сизокрилі лелеки,
Всі роки, забираючи сум і печаль,
Забираючи і відносячи дуже далеко!
Проминуть і щасливі хвилини життя
Залишаючи спогади в серці
Все заберуть роки,віднесуть в майбуття
Підкорившись небесній владарці.
І лиш миті, хвилини, години земні,
Непідвладні людині в цім світі.
Адже там десь далеко на висоті,
Всім записано скільки прожити!
Коли заходить сонце…
Заходить сонце за обрій широкий
І повітря тихенько тремтить.
Вже ніхто не порушить цей спокій,
Бо прекрасна, чарівна ця мить.
Все заснуло, притихло, замовкло
Та земля закуталась в вісні.
Наче чудо той час зупинило,
І немов щось бринить у душі.
І здається так буде навіки.
Назавжди зупинився цей час.
Вже ні гори, ні море, ні ріки
Не шумітимуть більше для нас.
Та за обрієм сонце всміхнулось
І послало проміння своє .
І ось так, вся природа проснулась,
Бо світанок завжди настає!
Мій милий край.
Моя сім’я – мій милий край.
Моя оселя – рідна Україна.
Наша земля неначе рай,
Що манить ворогів невпинно.
Яке б століття не прийшло
І як би не мінялась Україна,
Ніколи добре не було,
Не знала волі наша Батьківщина.
Вже двадцять першого століття,
Давно ми перейшли межу.
Здавалось би скінчилось лихоліття.
Свободи досягли мету!
Але, оспівана піснями, воля,
Ось та, яку чекали ми,
Не перекреслить нашу долю,
Не скаже: «Стоп! Усе переміни».
Тому пишаймося народом
Завжди і де б ми не були.
Бо незалежність України
Добились прадіди кривавими слізьми!
Час іде!!!
За вікном міняється погода
Знову час проходить назавжди.
Вже ніколи не пізнаєш ти нагоду
Віднайти загублені роки!
Час іде − лишаючи сліди,
У житті міняє все довкола,
І в душі, і в серці, навкруги,
Тож яка тепер твоя дорога?
Час біжить − тепер майбутнє
Тільки сам ти можеш вибирати:
Незвіданий шлях чи небо безкрайнє,
Житимеш чи будеш існувати?!!
Час іде – не маючи зупину,
Все проходить: радощі, печалі,
Але найпрекрасніші хвилини
В серці збережи й надалі!
Ви казали завжди, що брати
Ви казали завжди, що брати
Ми із вами по духу і крові.
Тільки. бачите ми назавжди,
Не бажаєм такої любові!
Ви казали, що старші були.
Переписували своє минуле!
Ми ж в майбутнє дивитись змогли
Зробивши все, щоб нас почули!
Ви кричали!
Ми з вами рідня!
Я такої рідні ворогам не бажаю!
Всі ваші наміри − брехня!
І вашу суть я добре знаю!
Завжди для вас васалом ми були!
Тепер у нас ви відібрали
Крим!
Та ми не змиримось ніколи!
І схід не скориться ні перед ким!
Знаю тільки одне, час розсудить.
Розставляючи все на місця!
Знає сам добре вік, що осудить!
Вірю! Україні не буде кінця!
* * *
Кухарик М. Майдан [Текст] / М. Кухарик // Борщівська районна літературно-мистецьке об’єднання «Ліра». – Тернопіль, 2014. – С. 115–117.
Кухарик М. Натхнення [Текст] / М. Кухарик. – Борщів, 2014. − 20 с.
* * *
Горде ім’я – студент БАТК [Текст] // Коледжівські вісті. – 2013. − №18. – С. 2.
Довгошия М. «Щоб мати свою мету і здійснювати її в своїй країні» [Текст]: бесіда з юною поетесою Борщівщини М. Кухарик про плани на майбутнє / М. Довгошия // Галицький вісник плюс. − 2013. − 19 грудня (№51). –С. 7.
Поетична добірка Мар’яни Кухарик [Текст] // Коледжівські вісті. – 2014. − №21. – С. 4.