Михайло Грушевський, одна з найвідоміших постатей України ХХ століття: історик, соціолог, письменник, педагог, державний і політичний діяч, автор багатотомної «Історії України-Руси»
Грушевський був нащадком давнього козацького роду, який походив з Чигиринщини, сьогодні Черкаська область. Юні роки він прожив за межами України і весь час мріяв про повернення на Батьківщину.
Народився Грушевський 29 вересня 1866 року в містечку Холмі (тепер місто Хелм на території Польщі), в родині вчителя словесності. А виріс Михайло на Кавказі куди родина переїхала через хворобу батька. Тут він навчався у гімназії і лише по її закінченні їде в Україну, щоб здобути вищу освіту на історико-філологічному факультеті Київського університету Святого Володимира. У 1894 році захистив магістерську роботу. По закінченні навчання, за рекомендацією українського вченого професора Київського університету Володимира Антоновича, Михайла Грушевського призначають на посаду професора кафедри історії Львівського університету.
В жовтні Грушевський прочитав першу лекцію з давньої історії Руси. Зал університету ледь умістив усіх охочих послухати молодого історика. З дев’яностих років XIX століття, протягом двадцяти років Грушевський викладав історію України в Львівському університеті.
У 1898 році разом із Іваном Франком та Осипом Маковеєм заснував і редагував літературно-публіцистичний журнал “Літературно-науковий вісник”.
У 1899 році був одним із організаторів “Української видавничої спілки”. За редакцією вченого у 1895–1913 роках вийшло 113 томів “Записок Наукового товаристві імені Тараса Шевченка”.
11 грудня 1914 року Грушевського було заарештовано жандармерією за нібито причетність його до створення легіону Українських січових стрільців. В 1915 році його відправили у заслання, згодом дозволили переїхати до Казані де він зміг продовжувати наукову роботу, а потім до Москви.
У березні 1917 року, після повалення російського царя, в Києві починає формуватися Українська Центральна Рада, яка 7 березня заочно обрала Грушевського головою. Викликаний телеграмою, 13 березня він повертається з Москви до Києва. У Києві Грушевський ставив питання про культурне відродження українського суспільства (заснування національних шкіл, політичних товариств). Він з натхненням виступав перед присутніми, закликав співвітчизників активно будувати нову Україну.
10 червня 1917 року Грушевський брав участь у проголошенні I Універсалу УЦР.
7 листопада цього ж року УЦР, під головуванням Грушевського, IIІ Універсалом проголосила Українську Народну Республіку.
На пропозицію Грушевського 12 лютого 1918 року на засіданні Малої ради в Коростені гербом УНР був затверджений тризуб.
Після кількох років еміграції, у 1924 році Грушевський повернувся до Києва. Працював професором історії в Київському державному університеті. Був обраний академіком Всеукраїнської академії наук, керівником історико-філологічного відділу.
Михайло Грушевський – творець української наукової історіографії, автор монументальної 10-ти томної “Історії України-Руси”,
Свою працю «Історія України-Руси» молодий учений почав писати у Львові на вулиці Длугоша, 5 (нині Кирила і Мефодія). У цьому будинку історик мешкав із 1894 до 1898 року. Це були щасливі роки не лише у праці, але й особистому житті. Молодому професорові життя подарувало зустріч із львівською вчителькою Марією-Іванною Вояківською, донькою греко-католицького священника Сильвестра Вояківського з Тернопілля, яка стала його дружиною.
Вихід у світ нового дослідження українці сприйняли з великим захопленням, оскільки фактично була описана справжня історія нації. В цьому багатотомнику Грушевський науково обґрунтував схему розвитку історії українського народу.
Він є автором 2-х тисяч праць в галузі української й світової історії, історіографії, літератури, соціології, етнографії, археології.
Грушевський “сполучає в собі дві гіганські творчі постаті – найбільший дослідник тисячолітньої історії України і найбільший творець живої історії – великого відродження України ХХ століття” – сказав про визначного українського академіка відомий літературознавець, укладач антології «Розстріляне відродження» (Париж, 1959) Юрій Лавриненко.
Михайло Сергійович Грушевський увійшов до історії українського народу як найбільший український літописець усіх часів, полум’яний патріот українського народу, невсипучий борець за відновлення української державності, голова Центральної Ради незалежної Української Народної Республіки, перший президент України.
До 150-ліття видатного українського історика Михайла Сергійовича Грушевського на вулиці Січових Стрільців у Києві, компанією Kailas-V, у листопаді 2015 року, був намальований мурал «Михайло Грушевський».
«Історію України-Руси» він присвятив дружині – Грушевській Марії-Іванні Сильвестрівні (Вояківській), вчительці, перекладачці.
Портрет Грушевського зображено на банкноті номіналом 50 гривень та на пам’ятних монетах: 1996, 2006 та 2016 років.