І
нтернет рябіє від ідей типу “англійська для немовлят”, тотальної чипізації дітей чи “заморських” правил “правильного виховання золотої молоді”. Але, рвійно взявшись за чуже, чи знаємо витоки національних традицій виховання?
Ще в ХІІ столітті харизматичний київський князь Володимир Мономах уклав перший звід правил – “ПОВЧАННЯ ДІТЯМ”. Збереглось “Повчання” в Лаврентіївському списку «Повісті минулих літ» у кількох неповних частинах.
Ото ж, кілька порад молодим батькам від київського князя, батька 11 дітей :
- Ухиляйся від зла, твори добро, шукай миру і проганяй зло.
- Май страх Божий в серці своєму.
- Милостиню подавай щедру, бо то початок всякого добра.
- Їжа і питво має бути без шуму великого.
- При старших мовчи.
- Мудрих слухай.
- Старшим корися.
- З рівними і меншими в любові будь.
- Розмовляй без лукавства, а розумій багато.
- Не лютися словом.
- Не хули мовою.
- Мало смійся.
- Соромся старших.
- Захищай слабших.
- Гордині не май ні в серці, ні в розумі.
- Старших шануй, як батька, а молодших – як братів.
- У домі своєму не лінуйся, а все помічай, щоб не насміхалися гості ні з дому твого, ні з обіду твого.
- Брехні остерігайся, і п’янства, і блуду, бо в них гине душа і тіло.
- А найбільше шануй гостя, звідки б він не прийшов: бо він мимоходом прославить тебе по всіх краях або добрим, або злим.
- Хворого відвідай, покійного проведи, бо всі ми смертні.
- І людини не минай, не привітавши, доброго слова не сказавши.
- Не забувай того доброго, що вмієш, а чого не вмієш, тому навчайтеся, як батько мій, дома сидячи, вивчив п’ять мов.
- Не лінуйся, лінь – мати всьому : що уміє, те забуде, а чого не вміє, того не навчається.