Леонід Соневицький – український історик.
Народився 25 квітня 1922 р. в м. Чорткові. Закінчив Львівську гімназію (1940).
Навчався на історичному факультеті Львівського університету (1940 – 1941), філософському факультеті Віденського ун-ту (1946 – 1948), в Українському Вільному Університеті (1946 – 1948), на факультеті політичних наук Колумбійського університету (1952 – 1953, 1957 – 1959). Магістр політичних наук (1959), бібліотекознавства (1963).
Працював секретарем Історичної комісії НТШ в Європі (1949 – 1950). Секретар управи Української Вільної Академії наук (з 1954), редактор англомовного видання Енциклопедії Українознавства (1958 – 1961), редактор “The Annales” (з 1959), член-кореспондент УВАН (1956), член НТШ, Американської історичної асоціації. Автор праць “Український Єпископат Перемиської та Холмської Єпархії в XV – XVI століттях” (1959), “Історія України. Синхроністично-хронологічна таблиця” (1960), “Нарис історії галицького Поділля”.
Леонід Соневицький плідно працював над дослідженням історії церкви XV – XVIII століть, дипломатичної історії ХХ століття. Праця “Україно-польський конфлікт 1918 – 1919 рр. І Паризька мирова конференція” залишились у рукописі. Помер 6 серпня 1966 р.
ЛІТЕРАТУРА:
Клим’юк М. З Божої ласки історик: Минуло 75 років від дня народження Леоніда Соневицького //Вільне життя. – 1997. – 22 лип.
Оглоблин О. Леонід Соневицький. Життя його на ще більше заповідалося //Тернопілля’ 95: Регіон. річник. – Тернопіль, 1995. – С. 382 – 383.