Леонардо да Вінчі був не лише великим художником але одним із найзнаменитіших вчених у світі. Талант обдарованого Леонардо реалізувався у сфері інженерних розробок, чудових архітектурних рішеннях і проектах, складних технічних кресленнях та резонансних винаходах.
Як учений та інженер Леонардо да Вінчі збагатив глибокими дослідженнями майже всі сфери науки того часу. Конструкторські навички да Вінчі набагато випереджали свій час. Якби вони були втілені в реальні винаходи, можливо значні досягнення в світі техніки стались б набагато раніше.
Любов до моделювання привела Леонардо до геніальних конструктивних здогадок, такими є ескізи проектів металургійних печей і прокатних станів, небачених ткацьких верстатів, друкарських, деревообробних, землеробних та інших машин. Прообразом сучасного танка став розроблений генієм XV століття важкий фургон, обкований бронею і озброєний з усіх боків гарматами.
Після ретельного вивчення польоту птахів, Леонардо розробив конструкції літальних апаратів. У 1483 році да Вінчі намалював ескіз пірамідального парашута.
В його рукописах також знайшли двоколісний апарат, який дуже нагадує сучасний велосипед. Єдиною відмінністю було лише те, що у дерев’яній машині не було сидіння, а кермо не можна було повертати. Але механізм залишився той самий.
Особливу увагу да Вінчі приділяв механіці, називаючи її «раєм математичних наук» бачачи в ній головний ключ до таємниць світопізнання. Він зробив спроби встановити коефіцієнти тертя і ковзання, вивчав опір металів, займався гідравлікою. В кінці XV століття геніальний Леонардо знав про кулькову вальницю, без якої не можна створити принципово нові машини.
Повітряний гвинт да Вінчі, напевно, це самий оригінальний проект з тих, що були знайдені у його нотатках. Він працював би за принципом сучасного гелікоптера. Лопаті гвинта літальної машини зроблені з льону. Якщо їх розкрутити досить швидко вони могли б створити тягу, аеродинамічну силу, яка дозволяє літакам і гелікоптерам літати.
Леонардо також ретельно вивчав анатомію людського тіла, годинами розчленовував трупи, і дізнався, що рух кісток здійснюється за допомогою м’язів. Після цього він вирішив, що такий же принцип може лягти в основу машини.
У 1495 році да Вінчі розробив схему робота. За задумом, це мав бути манекен одягнутий у лицарські обладунки, який міг би рухатись, ходити і сидіти.
Записки Леонардо да Вінчі науково-технічного змісту стали відомими широкому колу дослідників лише наприкінці XVIII століття, майже через 300 років після його смерті. Саме вони містили описи дивних і загадкових для свого часу апаратів, які
в XX столітті, майже всі, описані в його працях, стали реальністю.
Всі записи в щоденниках Леонардо зроблені особливою манерою і їх читають у дзеркальному відображенні. Більшість креслень, винаходів Леонардо да Вінчі супроводжуються текстом, написаним саме таким способом. Багато хто вважає, що таким чином він хотів зробити таємними свої дослідження, навмисне зашифровувавши їх.
Виявляється, не тільки винаходи Леонардо да Вінчі сповнені загадок, але і його пророцтва записані на папері. Так, збереглося чимало прогнозів генія, зашифрованих у смислові загадки, деякі з яких вченим вже вдалося розгадати, і які містять інформацію про те, що станеться через кілька століть вперед.